УХВАЛА
10 червня 2026 року
м. Київ
справа №160/16303/25
адміністративне провадження № К/990/15395/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Соколова В.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі №160/16303/25, за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання незаконним протоколу та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, в якому просив:
- визнати незаконним протокол Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 31 березня 2025 року № 2025-0331-1745 щодо залишення без змін постанови про причинний зв`язок захворювань за свідоцтвом про хворобу військово-лікарської комісії КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради від 24 травня 2023 року № 196 щодо ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України скасувати постанову про причинний зв`язок захворювань за свідоцтвом про хворобу військово-лікарської комісії КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради від 24 травня2023 року № 196 щодо ОСОБА_1 та визнати: «Післяопераційний гіпотиреоз (08 березня 2023 року) важкого ступеня, стадія медикаментозної компенсації. Гіпертонічна хвороба І ступеня, АГ-1, ризик 2. СН0. Варикозна хвороба вен лівої нижньої кінцівки. ХВН ІІ А. Остеохондроз, деформуючий спондильоз шийного, грудного та поперекового відділу хребта, грижі Шморля, протрузії диску С5-С6Ю С6-С7, С3-С4. Протрузії дисків L5 S1. Вертеброгенна цервікоторакалгія з помірним больовим синдромом на фоні остеохондрозу грудного, шийного відділу хребта, екструзії дисків С3-С4. Вертеброгенна двобічна люмбоішалгія з вираженим больовим та м`язово-тонічним синдромом на фоні остеохондрозу поперекового відділу хребта, відносного дегенеративного стенозу. Помірне порушення функції хребта. Хронічна лівобічна сенсоневральна приглухуватість зі сприйняттям шепітної мови 6 м на право вухо, 4 м на ліве вухо. Хронінчний вазомотрний риніт. Самотоформна вегетативна дисфункція. Астено-невротичний синдром. Міопія слабкого ступеня, ангіопатія сітківки ОU-Захворювання, ТАК, пов`язані з захистом Батьківщини».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
06 квітня 2026 року до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі №160/16303/25.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі №160/16303/25 залишено без руху; надано скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом: касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав), з належним її обґрунтуванням; заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, а також відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин.
У межах встановленого судом строку до Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.
У поданій заяві скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень та зазначає, що розгляд цієї справи здійснювався у письмовому позовному провадженні без виклику сторін, а копію оскаржуваного судового рішення ним було отримано 27 березня 2026 року після самостійного звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відповідною заявою. Також указує на те, що він не мав реальної змоги знати про винесення оскаржуваного судового рішення до його фактичного отримання, тому просить визнати наведені у заяві обставини поважними та поновити строк на касаційне оскарження. На підтвердження вказаного надає копію його заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про витребування копій оскаржуваних судових рішень від 23 березня 2026 року та копію розписки про отримання копій оскаржуваних судових рішень від 27 березня 2026 року.
Також у поданій заяві ОСОБА_1 посилається на важливість відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки, на його думку, подана касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має значний суспільний інтерес, тому що на цей час у судах перебуває безліч аналогічних позовних заяв, де за аналогічних обставин військовослужбовці оскаржують причинний зв`язок не тільки травм, поранень, а й захворювань отриманих під час захисту Батьківщини, в тому числі в районах виконання бойових (спеціальних) завдань. Також зазначає, що справа має виняткове значення для позивача, адже якщо він не доведе, що погіршення стану його здоров`я є наслідком безпосередньої участі під час захисту Батьківщини, то він позивач не отримає компенсацію у вигляді одноразової грошової допомоги внаслідок захворювання, що пов`язане з захистом Батьківщини.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Судом установлено, що у касаційній скарзі ОСОБА_1 підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказав, що на цей час відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів під час застосування відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Отже, оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також значення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Оскільки, скаржником у касаційній скарзі не було зазначено конкретної норми права, застосування якої потребує висновку Верховного Суду, та, відповідно, не наведено обґрунтування в чому полягає необхідність формування Верховним Судом висновку щодо застосування такої норми, касаційну скаргу ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2026 року було залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги, зокрема, для подання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав), з належним її обґрунтуванням.
Однак, скаржник не надав суду касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав), з належним її обґрунтуванням. Скаржником не зазначено, зокрема, конкретної норми права, застосування якої потребує висновку Верховного Суду, та, відповідно, не наведено обґрунтування в чому полягає необхідність формування Верховним Судом висновку щодо застосування такої норми
Посилання на підпункти пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов`язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.
Отже, скаржник усунув встановлені судом недоліки не у повному обсязі.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки скаржником не усунуто недоліку касаційної скарги у встановлений Судом строк, то касаційну скаргу необхідно повернути скаржнику.
Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі №160/16303/25 повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Судді: О.Р. Радишевська В.М. Соколов Ж. М. Мельник-Томенко