УХВАЛА
10 червня 2026 року
м. Київ
справа №340/5053/25
адміністративне провадження № К/990/23092/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправним та скасування рішення,-
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування, в якому просив суд:
-визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування щодо ненарахування, та невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18 грудня 2023 року по 09 червня 2025 року включно із врахуванням індексації-різниці (фіксованої суми індексації у розмірі 4463,15 гривень);
-зобов`язати НОМЕР_1 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію гpoшoвoгo забезпечення за період з 18 грудня 2023 року по 09 червня 2025 року включно із врахуванням індексації- різниці (щомісячної фіксованої індексації у розмірі 4463,15 гривень);
-визнати протиправними дії 297 комендатури охорони та обслуговування щодо обчислення та виплати мені грошового забезпечення з 18 грудня 2023 року по 31 грудня 2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01 січня 2018 року;
-зобов`язати 297 комендатуру охорони та обслуговування здійснити перерахунок та виплату мені грошового забезпечення з 18 грудня 2023 року по 31 грудня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;
- визнати протиправними дії 297 комендатури охорони та обслуговування щодо обчислення та виплати мені грошового забезпечення з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01 січня 2018 року;
-зобов`язати 297 комендатуру охорони та обслуговування здійснити перерахунок та виплату мені грошового забезпечення з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;
-визнати протиправними дії 297 комендатури охорони та обслуговування щодо обчислення та виплати мені грошового забезпечення з 01 січня 2025 року по 09 червня 2025 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01 січня 2018 року;
-зобов`язати 297 комендатуру охорони та обслуговування здійснити перерахунок та виплату мені грошового забезпечення з 01 січня 2025 року по 09 червня 2025 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 18 грудня 2023 року по 31 грудня 2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01 січня 2018 року.
Зобов`язано 297 комендатуру охорони та обслуговування здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 18 грудня 2023 року по 31 грудня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.
Визнано протиправними дії НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01 січня 2018 року.
Зобов`язано 297 комендатуру охорони та обслуговування здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.
Визнано протиправними дії НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2025 року по 09 червня 2025 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01 січня 2018 року.
Зобов`язано 297 комендатуру охорони та обслуговування здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2025 року по 09 червня 2025 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду 297 комендатура охорони та обслуговування звернулась до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2026 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року повернуто скаржнику.
297 Комендатурою охорони та обслуговування через підсистему «Електронний суд» на зазначене рішення суду першої інстанції повторно подано апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року визнано неповажними підстави вказані скаржником в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку; документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги та апеляційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року повернуто скаржнику.
297 комендатурою охорони та обслуговування втретє подано апеляційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року.
Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року визнано неповажними підстави вказані скаржником в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку; документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року повернуто скаржнику.
297 комендатурою охорони та обслуговування вчетверте подано апеляційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року визнано неповажними підстави вказані скаржником в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 297 Комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимозі статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України та надано скаржнику десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку; документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року в задоволенні клопотання 297 Комендатури охорони та обслуговування про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено. Відмовлено 297 Комендатурі охорони та обслуговування у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі № 340/5053/25.
24 квітня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга 297 комендатури охорони та обслуговування, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі № 340/5053/25.
Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2026 року касаційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі № 340/5053/25, повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.
20 травня 2026 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга 297 комендатури охорони та обслуговування, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі № 340/5053/25.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2026 року касаційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі № 340/5053/25 залишено без руху.
30 травня 2026 року на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником подано уточнену касаційну скаргу.
Разом з касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в обґрунтування указаного клопотання скаржник зазначає про відсутність бюджетного фінансування у військової установи, що фактично унеможливлює реалізацію права на судовий захист, стверджує, що про вжиття всіх можливих заходів для вирішення питання фінансування.
Касант зазначає, що касаційна скарга була подана до Верховного Суду у стислі строки після отримання ухвали апеляційного суду про відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою 297 комендатури охорони та обслуговування, що свідчить про активну позицію комендатури щодо захисту інтересів держави.
Разом з тим, скаржник зазначає, що через введення в України воєнного стану та нестачі особового складу ЗСУ значно збільшилось навантаження на Збройні Сили України, стверджує, що представник відповідача виконує основні обов`язки за посадою та виконує обов`язки позаштатного юрисконсульта, що унеможливлює своєчасне опрацювання юридичних документів.
Додатково зазначає, що під час оголошення повітряних тривог, відповідно до розпорядження командування, особовому складу необхідно перебувати в укритті, через що позаштатний юрисконсульт не може ігнорувати вимоги вищого командування та не перебувати в укритті, де він позбавлений можливості користуватися доступом до мережі інтернет, місця для роботи не обладнані, через скрутний стан 297 комендатури охорони та обслуговування.
Скаржник зауважує, що через масовані обстріли російської федерації почастішали випадки відключення 297 комендатури охорони та обслуговування від енергопостачання, що унеможливлює роботу позаштатного юрисконсульта.
Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів виходить із такого.
Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з відповідними Указами Президента України та триває й досі.
У свою чергу, введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.
Сам по собі факт введення воєнного стану в Україні не є автоматичною поважною причиною для поновлення строків звернення до суду. У випадку посилання на указану обставину, як підставу поновлення процесуального строку, скаржник має обґрунтувати, як саме бойові дії, окупація, евакуація чи відсутність зв`язку завадили вчасно звернутися до суду із касаційною скаргою.
У постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказав, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Окрім того, Суд, надаючи оцінку доводам скаржника, вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та всі подальші, стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Зокрема, органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
Щодо аргументів скаржника про неможливість реалізації права на судовий захист через відсутність бюджетного фінансування у військової установи, Суд зазначає, що указані доводи не можуть бути визнані поважною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, позаяк, учасник судового процесу не позбавлений права в установленому законом порядку ініціювати звернення до суду з одночасним поданням клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору за таке звернення.
Поряд із цим, у контексті доводів скаржника щодо нестачі особового складу у організаційній структурі відповідача, Верховний Суд зазначає, що організаційні труднощі, які виникають у суб`єкта владних повноважень, не можуть бути визнані поважною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки, процесуальний закон чітко визначає порядок і строки подачі касаційної скарги і ці вимоги є обов`язковими для всіх учасників процесу, відтак, указані доводи не можуть слугувати підставою для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі первісної касаційної скарги, а й з урахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.
При цьому, суд касаційної інстанції ураховує тривалість пропущеного скаржником строку на оскарження рішення суду апеляційної інстанції та обставини пропуску строку звернення до суду. Непереборних обставин скаржником не наведено, а судом не встановлено.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтованою пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», пункт 53 рішення ЄСПЛ від 8 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»).
Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.
Інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, тому Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.
Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд приходить до висновків, що наведені скаржником підстави для поновлення строку не можуть слугувати підставою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Таким чином, скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 22 травня 2026 року в частині обґрунтування підстав поновлення процесуального строку на касаційне звернення.
Тобто, в установлений строк недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, скаржником не усунуто.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України,
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними, зазначені 297 комендатурою охорони та обслуговування, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.
Відмовити у задоволенні клопотання 297 комендатури охорони та обслуговування про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою 297 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 297 Комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов