Справа № 496/8045/25
Провадження № 2-п/496/37/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Шаньшиної М.В.,
за участю секретаря судового засідання Ткаченко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 08 квітня 2026 року у цивільній справі № 496/8045/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пен) за прострочення сплати аліментів,
ВСТАНОВИВ:
08 квітня 2026 року Біляївським районним судом Одеської області ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 496/8045/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пеня) за прострочення сплати аліментів, яким позов задоволено.
13.05.2026 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення, та просив призначити справу до нового розгляду у судовому засіданні.
На обґрунтування заяви зазначив, що відповідач судові повістки чи інші повідомлення про виклик у судове засідання, не отримував, не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, у зв`язку з чим не мав можливості належним чином підготуватися і взяти участь у справі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надіслав заяву, у якій просив розглянути справу без його участі, так як за станом здоров`я не зможе приїхати до суду. Заяву підтримує, просить задовольнити.
Представник позивача надала до суду заперечення, в яких просила відмовити у задоволенні заяви, вказала, що відповідач був повідомлений про розгляд справи, навіть подавав заяву про відкладення розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 Цивільного процесуального кодексу України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, дослідивши зміст заяви про перегляд заочного рішення та матеріали цивільної справи № 496/5195/24 приходить до наступного висновку.
Так, судом встановлено, що 08.04.2026 року Біляївським районним судом Одеської області ухвалене заочне рішення у цивільній справі № 496/8045/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пеня) за прострочення сплати аліментів, яким позов задоволено частково, стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів, за період з вересня 2024 року по жовтень 2025 року, у розмірі 70000,00 гривень та на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень. (48-54)
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.
Так, згідно з матеріалами цивільної справи, відповідачу на фактичну адресу місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 було надіслано рекомендоване поштове відправлення про виклик до суду, якій він отримав, згідно рекомендованого повідомлення про отримання (а.с.35). Надалі 19.02.2026 року відповідач подавав до суду клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату у зв`язку з тим, що йому потрібен додатковий час для з`ясування спірних моментів щодо розрахунку заборгованості. Судом було задоволено клопотання та відкладено справу на 08.04.2026 року. Відповідач повідомлявся шляхом надсилання судової повістки у застосунку «Viber», про що свідчить довідка про доставку (а.с. 43).
Згідно з приписами чинного законодавства, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вище наведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги про скасування заочного рішення, заявник у поданій заяві посилається, зокрема на те, що він не був повідомлений про день, час та місце судового розгляду, у зв`язку з чим не міг скористатися наданими йому процесуальними правами.
Проте, вказані доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи зворотнім повідомленням про отримання відповідачем судової повістки за адресою його фактичного місця мешкання, а також надісланим клопотанням про відкладення, довідкою про направлення судової повістки.
Відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про скасування заочного рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 284, 354, 353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 08 квітня 2026 року у цивільній справі № 496/8045/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пеня) за прострочення сплати аліментів - залишити без задоволення.
Ухвала суду є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя М.В. Шаньшина