Справа № 740/3006/26
Провадження № 2/740/2287/26
У Х В А Л А
09 червня 2026 року місто Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Роздайбіда О.В., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Попеля Дмитра Володимировича про забезпечення позову,
встановив:
Адвокат Попель Д.В., діючи від імені та в інтересах заявника ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою про забезпечення позову.
В обґрунтування заяви зазначив, що ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою про поділ спільного майна подружжя. Позивач та відповідач уклали шлюб 24.06.2024 року. Його реєстрація відбулась у Посольстві України в Латвійській Республіці, про що було складено відповідний актовий запис №1 та видано свідоцтво про шлюбу серії НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу відповідач перейшла на прізвище чоловіка « ОСОБА_2 ». Проте, згодом сімейне життя не склалось і рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20.05.2026 року у справі №740/1611/26 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. За часів шлюбу подружжя вирішило придбати квартиру АДРЕСА_1 . За домовленістю сторін право власності на дану квартиру мало бути оформлене на позивача. Проте відповідач, всупереч первинної домовленості, придбала квартиру та здійснила реєстрацію права власності на своє ім`я. Оригінал договору купівлі-продажу знаходиться у відповідача і саме вона є титульним власником об`єкта спільного майна подружжя. Більш того, на теперішній час відповідач будучи титульним власником даної квартири зареєструвала в ній місце проживання своїх дітей від першого шлюбу, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Наразі між позивачем та відповідачем існує спір щодо поділу спільного майна, а тому наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спільне майно подружжя, а саме: квартири АДРЕСА_1 , а також заборони вчинення певних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріли справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких мотивів.
Згідно з ч.ч 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Частиною 1, 2 ст. 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову, зокрема позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно.
Відповідно до ч. 3 ст. ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Аналогічна позиція зазначена Верховним Судом в постанові від 18 травня 2021 року у справі № 944/1748/20 (провадження №61-2251св21).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 331/1255/17 (провадження №61-11180св18) зазначено, що «забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Судом встановлено, що 08.06.2026 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя.
Встановивши, що обраний спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру, набуту подружжям за час перебування у шлюбі, що є предметом поданої ОСОБА_1 позовної заяви про поділ майна подружжя є співмірним із можливими заявленими позовними вимогами та може забезпечити ефективний захист прав та законних інтересів позивача, суд дійшов до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
Наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в справі про поділ майна подружжя.
Згідно з ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст.ст. 151-153, 157, 260, 353, 354 ЦПК України, суд-
постановив:
Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Попеля Дмитра Володимировича про забезпечення позову, задовольнити.
Забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії відносно квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 70[телефон приховано], номер запису про право власності № 60390922, яка зареєстрована за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя О.В. Роздайбіда