Дата документу 09.06.2026 Справа № 314/4539/21
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний №314/4539/21 Головуючий у 1-й інстанції:Кононенко І.О.
Провадження №22-ц/807/1456/26 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
У Х В А Л А
09 червня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача Подліянової Г.С.,
суддів: Кухаря С.В.,
Трофимової Д.А.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 грудня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 грудня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 27 вересня 2010 року у розмірі 19 961,88 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1 769,46 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу безпосередньо до Запорізького апеляційного суду засобами поштового зв`язку 08 травня 2026 року, яка надійшла до апеляційного суду 12 травня 2026 року.
Одночасно звернувся із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке мотивоване тим, що в рішення суду було ухвалено за відсутності ОСОБА_1 .. Її як відповідача про розгляд справи повідомлено не було, судової повістки та копії позовної заяви вона не отримувала, повний текст оскаржуваного рішення не був їй вручений в день його складання та проголошення. Після початку повномасштабного вторгнення рф, відповідач залишила своє місце проживання у с. Купрянівка Вільнянського району Запорізької області та переїхала з дітьми в Івано-Франківську область. Проте, що існує вказане рішення суду вона дізналася у березні 2026 року коли їй було заблоковано банківську картку. 23 квітня 2026 року оскаржуване рішення суду надійшло її представнику - адвокату Барану В.В., що підтверджується супровідним листом Вільнянського районного суду Запорізької області за №314/4539/21/5591/26 від 23.04.2026 року. Просила визнати поважними причини пропуску нею строку на апеляційне оскарження рішення суду та поновити їй строк на його апеляційне оскарження. В апеляційній скарзі просила також скасувати рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 грудня 2021 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Запорізьким апеляційним судом встановлено, що заявником апеляційної скарги при подачі вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі було пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина друга статті 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (частина третя статті 354 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 358 ЦПК України незалежності від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Тлумачення зазначеної норми дає підстави для висновку, що сплив річного строку є імперативною підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
У цьому аспекті дослідженню підлягають дві умови, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, а саме: а) чи подано апеляційну скаргу особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; б) чи пропущено строк на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Подібний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі № 200/13452/18 (провадження № 61-8954св23).
Судом встановлено, що ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 листопада 2021 року постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8ст. 178 ЦПК України). Відповідно до ч. 1ст. 193 ЦПК Україниу строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов (а.с.63-64).
Зазначена ухвала суду разом з позовом з доданими до нього документами Вільнянським районним судом Запорізької області 18 листопада 2021 року була направлена рекомендованим поштовим відправленням (вих. №314/4539/21/12843/21) зокрема ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 (а.с.67).
Дана адреса є місцем реєстрації ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою старости Матвіївської сільської ради Захарченко Т. від 28 жовтня 2021 року за вих. №02-01-15/43 (а.с.62).
Як вбачається з рекомендованого повідомлення із трекінг номером 70[телефон приховано] 2, ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 листопада 2021 року. також позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з додатками вручена особисто ОСОБА_1 - 11 грудня 2021 року (а.с.69).
Отже, ОСОБА_1 повідомлялася судом першої інстанції про розгляд справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.69). Матеріали справи не містять доказів щодо повідомлення суду про зміну місця проживання, тому твердження апелянта в цій частині є безпідставними.
Крім того, рішення Вільнянського районного суду Запорізької області у цій справі ухвалено - 28 грудня 2021 року (а.с.65-66), оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 30 грудня 2021 року, що надавало апелянту можливість ознайомитися з його змістом.
Незважаючи на це, апеляційну скаргу подано поштою лише 08 травня 2026 року, тобто зі спливом значного часу понад п`ять років чотири роки та 10 днів з дня ухвалення судового рішення.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці, зокрема у справі «Пономарьов проти України», зазначив, що сторони повинні вживати заходів для того, щоб дізнаватися про стан відомого їм судового провадження.
Для цілей перевірки дотримання особою, яка бере участь у справі, процесуальних строків, визначених законом, суди мають керуватися нормами процесуального права та враховувати фактичні обставини справи. Посилання особи на свою необізнаність не може розцінюватися як безумовний факт підтвердження або спростування таких обставин.
Згідно з частиною 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною 1 статті 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
При цьому, складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими.
Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію ОСОБА_1 своїх процесуальних прав та належне виконання нею процесуальних обов`язків, зокрема вчинення всіх можливих та від нею залежних дій для оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, апелянтом не надано.
Виходячи з того, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня ухвалення судового рішення (понад п`ять років чотири роки та 10 днів з моменту його проголошення), а заявник в установленому законом процесуальний строк була належним чином повідомлена про відкриття провадження у даній справі, тобто була обізнана про розгляд справи, проте не скористалася своїми процесуальними правами на подання апеляційної скарги у встановлений законом строк і не навела обставин непереборної сили, колегія суддів дійшла висновку, що немає підстав для застосування частини другої статті 358 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 3, 352, 356, 358, 381, 389, 390 ЦПК України,-
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2021 року - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Справу №314/4539/21, повернути до суду першої інстанції.
Копії ухвали надіслати учасникам справи в порядку, визначеному ч. 8 ст. 357 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий, суддя Суддя Суддя
Подліянова Г.С. Кухар С.В. Трофимова Д.А.