Дата документу 08.06.2026 Справа № 554/8646/26
Провадження № 2/554/4404/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 червня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Михайлова І.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дубова Тетяна Володимирівна, про стягнення боргу за письмовим визнанням (декларацією) та звернення стягнення на предмет іпотеки,
в с т а н о в и л а:
04.06.2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дубова Т.В., про стягнення боргу за письмовим визнанням (декларацією) та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175 і 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У порушення вимог п.п.3, 5, 6, 9, 10 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява не містить відомого номеру засобу зв`язку позивача, адреси електронної пошти позивача та відповідача, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін; ціни позову, а також обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються; викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; доказів, що підтверджують вказані обставини; відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а також відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом із цим, відповідно до ч.7 ст.175 ЦПК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» № 4833-IX від 07.04.2026 року) у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.
У разі пред`явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.
Також частиною 8 статті 177 ЦПК України (в редакції Закону № 4833-IX від 07.04.2026 року) визначено, що у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.
Згідно з ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Тому позивачу ОСОБА_1 , яким заявляється вимога про стягнення грошових коштів, слід зазначити реквізити рахунку позивача в банку, зокрема назву банку, код МФО, ідентифікаційний код отримувача, IBAN (номер банківського рахунку), небанківському надавачі платіжних послуг та надати до суду документ, що підтверджує наявність такого рахунку, або зазначити інформацію про його відсутність.
Крім того, в порушення вимог ч.1 ст.177 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Також відповідно до ч.ч.3, 4 ст.177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач не надав до суду квитанції про сплату судового збору.
Одночасно з позовом направив до суду заяву про відтермінування сплати судового збору. Заяву мотивував тим, що у зв`язку з розглядом справ у Полтавському районному суді Полтавської області та Полтавському апеляційному суді ним були понесені значні витрати, в зв`язку з чим на даний час він не має можливості сплатити судовий збір за звернення до суду з даним позовом.
Положеннями ч.1 ст.136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
При цьому умови, за яких суд може своєю ухвалою за клопотанням особи відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, визначені частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити сплату судового збору за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір»).
Отже, з системного аналізу положень ст.136 ЦПК України та ст.8 Закону України «Про судовий збір» слідує, що підставою для відстрочення сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Верховний Суд у постановах від 20.02.2020 року у справі №420/1582/19 та від 17.09.2020 року у справі № 460/3138/19 констатував, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору.
Тобто, обов`язок обґрунтування та підтвердження належними доказами обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах та строки, покладається саме на особу, яка звертається до суду з відповідним клопотанням.
Однак, позивач, звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, не надав суду будь-яких відомостей про його майновий стан, а тому на даний час суд не знаходить підстав для відстрочення сплати останнім судового збору.
Відтак, суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про відстрочення (відтермінування) сплати судового збору.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривень.
Позовна заява ОСОБА_1 містить вимогу майнового характеру про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 03.11.2017 року в розмірі 626200 грн, а тому позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 6262 грн (1% ціни позову) та подати до суду платіжний документ про його сплату.
Вимогами ч.1 ст.185 ЦПК України визначено, що, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у статтях 175 і 177 цього кодексу, постановляє ухвалу, у якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи, що позовну заяву складено з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення наведених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, -
у х в а л и л а:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дубова Тетяна Володимирівна, про стягнення боргу за письмовим визнанням (декларацією) та звернення стягнення на предмет іпотеки, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Михайлова