Дата документу 10.06.2026
Справа № 334/5193/26
Провадження № 2/334/3776/26
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
10 червня 2026 року суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Баруліна Т.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради, Одеської філії ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Перша запорізька державна нотаріальна контора, Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі, про зняття обтяження (арешту нерухомого майна) зі спадкового майна та визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
02 червня 2026 року до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради, Одеської філії ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Перша запорізька державна нотаріальна контора, Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі, про зняття обтяження (арешту нерухомого майна) зі спадкового майна та визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року, постанови Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц, від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20).
За приписами ч. 1ст. 59 Закону "Про виконавче провадження" передбачено: особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.
Позивач звертаючись з позовними вимогами про скасування арешту в якості відповідача вказує Територіальну громаду в особі Запорізької міської ради, Одеську філію ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.
Тоді як до участі у справі, в якості відповідача, не залучено особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, з якого позивач просить зняти арешт.
Таким чином, позивачу слід уточнити суб`єктний склад учасників процесу задля захисту прав або інтересів у спосіб передбачений законом.
Також, з наданої позивачами інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, вбачається, що арешт накладено 09.04.2009 року, а спадкодавець, відповідно до свідоцтва про смерть помер ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже необхідно з`ясувати, хто та на якій підставі наклав арешт на майно.
Суд звертає увагу позивачів на необхідність усунути вказані недоліки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, її необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради, Одеської філії ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Перша запорізька державна нотаріальна контора, Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі, про зняття обтяження (арешту нерухомого майна) зі спадкового майна та визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Баруліна Т. Є.