Справа № 305/4130/25
Провадження № 22-ц/4806/657/26
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
01 червня 2026 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Собослой Г.Г.., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 09 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
Відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, сформовану у системі «Електронний суд» 11.05.2026, на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 09 квітня 2026 року у справі № 305/4130/25.
Вказану справу витребувано із Рахівського районного суду Закарпатської області.
В апеляційній скарзі скаржником порушено питання про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, мотивуючи тим, що апелянт на даний час не має офіційного працевлаштування, постійного доходу та фактично не здійснює трудову діяльність. Єдиним регулярним джерелом існування є соціальна стипендія та соціальні виплати, що підтверджуються відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 11.05.2026. Із вказаної довідки вбачається, що основна частина виплат має соціальний характер, зокрема: соціальна допомога дітям-сиротам; соціальна стипендія; інші незначні соціальні виплати.
Вказані виплати не можуть розцінюватися, як стабільний дохід, достатній для сплати судового збору, оскільки мають виключно соціальний характер та спрямовані на забезпечення базових потреб особи у період навчання. Окрім цього, сплата судового збору позбавить апелянта можливості реалізувати гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на доступ до суду та апеляційний перегляд судового рішення.
Щодо звільнення від сплати судового збору слід зазначити таке.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Відповідно до частини третьої статті 8 ЗУ «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Отже, суд може вирішити відповідне клопотання за майновими критерієм, тобто враховуючи майновий стан сторони.
Дана дія є правом суду і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.
Крім того, відповідно п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10 єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniatv. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.
Основна умова, за якою може мати місце відстрочка чи розстрочка, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений суду достовірними доказами.
Сам по собі факт відсутності офіційного працевлаштування, на який посилається апелянт, не є тотожним поняттю майнової неспроможності та не свідчить автоматично про відсутність у особи коштів, достатніх для сплати судового збору. Чинне законодавство не пов`язує можливість звільнення від сплати судового збору виключно з фактом працевлаштування чи його відсутністю, натомість визначальним критерієм є майновий стан особи в цілому.
На підтвердження свого матеріального становища апелянт надав лише довідку з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 11.05.2026, з якої вбачається отримання ним за період з березня 2025 по березень 2026 соціальної допомоги, суми-стипендії, а також додаткові блага та інші доходи у загальному розмірі 134 501,21 грн.
Проте будь-яких інших доказів на підтвердження свого майнового стану, зокрема, відомостей про відсутність у власності нерухомого майна, транспортних засобів, банківських рахунків чи інших активів, апелянт до суду не надав.
Посилання скаржника на статтю 6 Конвенції без підтвердження реальної фінансової неспроможності не може бути самостійною підставою для звільнення від судового збору.
З огляду на викладене, підстав для звільнення від сплати судового збору немає.
Оскільки апелянтом не надано достатніх та належних доказів свого скрутного матеріального становища, саме по собі посилання на статтю 6 Конвенції не може слугувати самостійною підставою для звільнення від сплати судового збору.
У зв`язку з наведеним скаржнику потрібно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Відповідно до п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на момент подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028,00 грн.
За подання позовної заяви у суді першої інстанції з врахуванням ціни позову необхідно було сплатити 3028,00 грн.
При цьому, при поданні позовної заяви через «Електронний суд» позивачем було сплачено судовий збір із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору встановлюється в сумі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відтак, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання апеляційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Таким чином, ОСОБА_1 має сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн (3 028*150%*0,8), який повинен бути внесений або перерахований за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів:ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37975895;
Банк одержувача:Казначейство України (ел.адм.подат.);
Код банку отримувача (МФО): 899998 ;
Рахунок отримувача: [рахунок приховано];
Код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу: судовий збір, за позовом_______, на рішення від_____,
по справі___, Закарпатський апеляційний суд.
У разі невідповідності апеляційної скарги вимогам ст.356 ЦПК України та несплати суми судового збору до апеляційної скарги застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, про що слід повідомити скаржника та надати йому строк протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків, шляхом оплати судового збору.
Роз`яснити, що у разі виконання вимог ухвали суду у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатись такою, що подана в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається.
Керуючись ст.ст.185, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
у х в а л и в :
У клопотанні ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 09 квітня 2026 року - залишити без руху, про що повідомити скаржницю та надати їй строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.Г. Собослой