Справа № 645/4045/26
Провадження № 2/645/2975/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2026 р. м. Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Алтухової О.Ю.,
секретар судових засідань - Півінська С.Г.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі і гідності та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Немишлянського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі і гідності та відшкодування моральної шкоди.
Позивачка просить суд забезпечити при розгляді справи участь перекладача з української мови на російську.
За результатом розгляду клопотання суд доходить таких висновків.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 75 ЦПК України перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.
Перекладач допускається ухвалою суду за заявою учасника справи або призначається з ініціативи суду.
Участь перекладача, який володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими, є обов`язковою при розгляді справи, одним із учасників якої є особа з порушенням слуху. Кваліфікація такого перекладача підтверджується відповідним документом, виданим у порядку, встановленому законодавством.
Слід зазначити, що мова здійснення судочинства є важливою складовою державного суверенітету та конституційного ладу і є одним з атрибутів судочинства, який забезпечує встановлений правовий порядок, невід`ємно супроводжує процес реалізації державою її владних повноважень.
Хоча Цивільний процесуальний кодекс України прямо не закріплює таку основну засаду цивільного судочинства як мова цивільного судочинства, але положення щодо цього містяться у статті 9 цього Кодексу, відповідно до якої цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Стаття 10 Конституції України закріплює, що державною мовою в Україні є українська мова.
У своєму рішенні Конституційний Суд України у справі № 1-6/99 про застосування української мови від 14.12.1999 р. [5] вирішив, що положення ч. 1 ст. 10 Конституції України, за яким «державною мовою в Україні є українська мова», треба розуміти так, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції України).
Відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», у судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна [7], тобто принцип державної мови судочинства не виключає можливість учасників процесу використовувати у суді іншу мову, якою вони володіють, оскільки така заборона значно порушить рівність між учасниками процесу.
Тому законодавець надає учасникам судового процесу, які не володіють мовою судочинства, право користуватися послугами перекладача при здійснені ними своїх процесуальних прав та обов`язків.
Залучити перекладача до участі в судовій справі мають право учасники справи шляхом подання відповідної заяви.
У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді прав у суді першої інстанції» вказано, що запрошення перекладача до участі у справі є обов`язком особи, яка бере участь у справі, а не суду.
Обов`язок суду забезпечувати участь перекладача у цивільному процесуальному кодексі України не закріплений, перекладач лише допускається ухвалою суду за заявою учасника справи (ч. 2 ст. 75 ЦПК України).
Буквальне тлумачення даної норми дозволяє зробити висновок про те, що ініціатором пошуку перекладача є особа, яка бере участь у справі.
Оскільки позивачкою не залучено конкретної особи в якості перекладача з української мови на російську, яку суд може допустити до участі у справі, клопотання про забезпечення позивачці судом в судовому засіданні участі перекладача не підлягає задоволенню.
Підстав для залучення перекладача з власної ініціативи суд не вбачає, оскільки позивачка ОСОБА_1 є громадянкою України, а тому її твердження про неволодіння мовою держави, громадянкою якої вона є, суд вважає безпідставними.
Керуючись ст.ст. 75, 260 ЦПК України, суд,-
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви позивачки ОСОБА_1 про забезпечення при розгляді справи участі перекладача з української мови на російську - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Ю.Алтухова