Справа № 545/5761/24
Провадження № 2/545/625/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.06.2026 Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Стрюк Л.І.,
з участю секретаря Гаврися В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно,
в с т а н о в и в:
У провадженні Полтавського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно.
У судові засідання 29.01.2026, 02.03.2026, 05.03.2026, 01.04.2026 та 10.06.2026 позивач та її представник не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду; представник надала заяву про відкладення судового засідання у зв`язку із зайнятістю судовому засіданні у іншій справі.
Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися, попередньо представник надала до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, проти відкладення судового засідання у зв`язку із неявкою позивача та її представника не заперечувала.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду з таких підстав.
Згідно з ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника. Оцінюючи поведінку заявника, а також осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу, слід взяти до уваги факти невиконання ними процесуальних обов`язків, наприклад, ненадання чи надання з порушенням строку, передбаченого ЦПК, доказів у справі; неодноразові неявки у судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду.
При цьому, суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тобто, обов`язок щодо вжиття заходів для прискорення розгляду справи покладено на позивача як ініціатора спору.
Отже, позивачі, будучи ініціаторами судового розгляду справи, у першу чергу мають активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані.
Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників процесу, заборона зловживати наданими правами.
Суд враховує те, що неодноразові неприбуття у судові засідання позивача (його представника), вказує на зловживання процесуальними правами та невиправдане затягування розгляду справи. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є виконання процесуальної дії у встановлені законом або судом строки, у тому числі і забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.
Суд вважає неможливим слухання справи за відсутності позивача та його представника, які не надали заяв про розгляд справи за їхньої відсутності.
З огляду на те, судові засідання неодноразово відкладались у зв`язку з неявкою позивача та його представника, а також з огляду на те, що позивач зверталась до суду із клопотанням про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України і ухвалою від 05.03.2026 їй було відмовлено, за таких обставин суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу, що відповідно ч.2 ст. 257 ЦПК України вона має право на повторне звернення до суду в загальному порядку після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Полтавський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя: Л. І. Стрюк