Справа № 204/6416/26
Провадження № 2/204/4126/26
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
10 червня 2026 року суддя Чечелівського районного суду м. Дніпра Чапала Г.В., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У провадження Чечелівського районного суду м. Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 14.01.2024 року у місті Дніпро на Новій пошті у відділенні номер 21 він отримав особисті речі: баул зі своїми речами, рюкзак, каску та спальний мішок які відніс додому. Вдома він оглянув зсередини лише рюкзак та не виявив в середині патронів та гранат. Згодом, а саме через тиждень після отримання зазначених особистих речей позивач оглянув зсередини баул зі своїми особистими речами, і виявив там патрони калібру 5,45 та через це зателефонував до ІНФОРМАЦІЯ_1 і запитав що робити з патронами, на що черговий військовослужбовець порадив здати патрони в поліцію, що позивач і зробив 21.01.2024 року.
Потім позивач 13.08.2024 року звернувся до Національної поліції України зі зверненням в якому просив надати йому інформацію про те що він у період з 01.01.2024 року по 02.05.2024 року здав 330 патронів до автомата.
13.08.2024 року через Урядовий контактний центр позивач звернувся до Міністерства оборони України в якому повідомив що в період з 15.01.2024 року по 25.04.2024 року він отримав у м. Дніпро посилку по Новій пошті з речами з фронту від старшини 3 батальйону 9 роти НОМЕР_1 ОДШБр військової частини НОМЕР_2 і про те що в отриманій посилці знаходились його речі і 330 патронів.
Згодом, 03.09.2024 року через Урядовий контактний центр позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 зі зверненнями про те що військовослужбовець з позивним Калина прислав йому баул з патронами по Новій пошті на відділення номер 21 в місто Дніпро. В зазначеному зверненні позивач також повідомив що до звернення він додав документ від Національної поліції України який підтверджує, що він здав всі патрони та скріншот свого звернення до Національної поліції України. У відповіді на зазначене звернення зокрема зазначено, що відправку особистих речей позивача за допомогою ТОВ «Нова пошта» здійснював офіцер групи психологічного супроводу та відновлення 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 лейтенант ОСОБА_2 , який загинув під час виконання завдань за призначенням 31.08.2024, пояснення відібрати не можливо.
Оскільки офіцер групи психологічного супроводу та відновлення 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 лейтенант ОСОБА_2 загинув коли безпосередньо приймав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, позивач вважає, що оскільки у вищезазначеному зверненні він повідомляв, що «мабуть старшина надіслав йому 330 патронів по Новій пошті випадково але пропонував йому зробити за його помилку зауваження» та оскільки у відповіді вказано що відправку особистих речей здійснював офіцер групи психологічного супроводу та відновлення 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 лейтенант ОСОБА_2 , який загинув під час виконання завдань за призначенням 31.08.2024, то висловлена позивачем пропозиція зробити тому хто відправив йому 330 патронів за його помилку зауваження призвела до направлення офіцера групи психологічного супроводу та відновлення 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_2 на бойове завдання де він ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув від збройної агресії Російської Федерації.
Відповідні обставини спричинили позивачу душевні страждання, втрату відчуття безпеки та психологічної стабільності, постійне емоційне напруження, у зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідача відшкодування спричиненої йому моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн.
Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Частиною 5 статті 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач посилається на фактичні підстави звернення із даним позовом, пов`язуючи їх з отриманням ним у відділенні «Нової пошти» посилки, всередині якої він згодом, а саме через тиждень, знайшов 330 патронів калібру 5,45. Вказує що посилку він отримав від старшини, водночас з відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що відправку особистих речей позивача за допомогою ТОВ «Нова пошта» здійснював офіцер групи психологічного супроводу та відновлення 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 лейтенант ОСОБА_2 , який загинув під час виконання завдань за призначенням ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тобто людина особиста незнайома позивачу.
Також із вказаної офіційної відповіді вбачається, що звернення позивача до Урядового контактного центру стосовно притягнення до дисциплінарної відповідальності старшини 9 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 було детально опрацьовано, по даному факту було проведено службову перевірку, в результаті якої встановлено, що особисті речі позивача перед відправкою були перевірені військовослужбовцями 9 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 на наявність в них боєприпасів та інших заборонених предметів - забороненого для пересилки майна в них виявлено не було.
Клопотання про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб 9 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 за пересилку боєприпасів разом з особистими речами позивача не обґрунтоване і не підтверджується конкретними фактами (а.с. 13).
Жодних офіційних документів, підтверджуючих факт передачі позивачем 330 патронів калібру 5,45 органам Національної поліції позивачем не надано, хоча він прямо посилається на наявність у нього такої відповіді, як не надано і доказів на обґрунтування позовних вимог в частині того, що він був особисто знайомим з офіцером групи психологічного супроводу та відновлення 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 лейтенантом ОСОБА_2 , який загинув під час виконання завдань щодо відсічі збройної агресії Російської Федерації, мав хоча б якісь соціальні зв`язки із вказаною особою. Натомість з відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 навпаки вбачається, що саме позивач ініціював звернення стосовно притягнення до дисциплінарної відповідальності старшини 9 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , яке за результатами перевірки було визнано необґрунтованим. Відповідні обставини виключають причинно-наслідковий зв`язок між загибеллю офіцера групи психологічного супроводу та відновлення 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_2 , та порушенням правомірних інтересів позивача, на які він посилається як на підставу заявлених позовних вимог.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Разом з тим, позивачем не зазначено докази, що підтверджують завдання йому моральної шкоди, зокрема, відсутні докази причинно-наслідкового зв`язку між моральними стражданнями позивача та обставинами на які він посилається у позові, відсутні інші письмові докази, якими позивач може підтвердити викладені обставини та вимоги, у той же час додані до позовної заяви докази фактично спростовують доводи позивача.
Вказані обставини мають істотне значення для розгляду справи, зважаючи зокрема на клопотання позивача про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Російської Федерації про стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали та попередити, що згідно вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя