УХВАЛА
м. Вінниця
11 червня 2026 р. Справа № 120/5224/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом коректного викладу їх змісту та визначення способу захисту порушеного права, виходячи із повноважень суду при вирішенні справи.
Позивачем на виконання вимог ухвали суду подано письмові пояснення, які судом розцінюються як заява про усунення недоліків позовної заяви, в яких серед іншого зазначено, що суд повинен розглядати справу в межах тих позовних вимог, які заявив позивач, а у випадку, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, то суд може вийти за межі позовних вимог.
Надаючи оцінку вказаному, суд акцентує увагу на наступному.
Згідно пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Крім того, позивачу слід врахувати, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною. Обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Відтак, зміст позовних вимог впливає на з`ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі. А предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви. Визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.
Щодо посилань позивача на можливість суду вийти за межі позовних вимог, суд зазначає, що за приписами ст. 9 КАС України таке право реалізується судом виключно з метою ефективного захисту прав, проте не звільняє позивача від обов`язку, встановленого ст. 160 КАС України, чітко та однозначно формулювати свої вимоги. Суд не може перебирати на себе функції позивача щодо визначення предмета спору, оскільки це порушує принципи неупередженості, диспозитивності та рівності сторін перед законом і судом.
Суд відхиляє твердження позивача про порушення його права на справедливий суд через оцінку формулювання позовних вимог на стадії відкриття провадження.
Право на доступ до правосуддя не є безумовним і передбачає обов`язок позивача дотримуватися процесуальних норм щодо змісту позовної заяви. Оцінка судом юридичної визначеності позовних вимог на цій стадії не є вирішенням спору по суті, а є необхідним заходом для встановлення меж судового розгляду.
Навпаки, розгляд справи за нечіткими або некоректно сформульованими вимогами призведе до порушення принципу правової визначеності та позбавить відповідача можливості підготувати належні заперечення, що є порушенням принципу рівності сторін. Таким чином, вимога суду щодо уточнення позовних вимог спрямована на забезпечення права позивача саме на ефективний, а не формальний судовий захист.
Так, як слідує зі змісту прохальної частини позовної заяви позивач просить суд:
"3. Визнати протиправною бездіяльність військової часини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2023 року по 02 березня 2024 року включно, з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) - березень 2018 року".
"5. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення , відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, за період з 01 березня 2018 року по 02 березня року включно."
Так, із вказаних вище позовних вимог слідує, що позивачем заявлено позовні вимоги до відповідача за періоди, які накладаються один на одного.
Враховуючи вищенаведене позивачу необхідно уточнити вимоги позовної заяви шляхом коректного викладу їх змісту та визначення способу захисту порушеного права, виходячи із повноважень суду при вирішенні справи.
Таким чином, позивачем вимоги ухвали суду від 13.01.2026 року не виконані в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Ураховуючи викладене, позивачу необхідно надати додатковий строк для виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, які зазначені в мотивувальній частині цієї ухвали, на 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Комар Павло Анатолійович