ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відкриття спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи
11 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/20926/26
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
Підставою для звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду стала виплата йому грошового забезпечення за період проходження військової служби з 28.07.2021 по 04.02.2026 в неналежному розмірі через визначення розмірів його посадового окладу та окладу за військовим званням без врахування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", в редакції чинній з 29.01.2020.
Зазначений спір згідно зі статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України, належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду Житомирським окружним адміністративним судом у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Перевіривши дотримання позивачем процесуального строку на звернення з даним позовом до суду, суд зазначає наступне.
Враховуючи правову позицію, сформовану Верховним Судом у справі №460/21394/23, суд приходить до висновку, що в даній справі до позовних вимог, заявлених за період з 28.07.2021 по 18.07.2022, застосуванню підлягає частина друга статті 233 КЗпП України у редакції, яка діяла до 19.07.2022, і яка не обмежувала процесуальний строк на звернення до суду.
Натомість, до вимог, заявлених за період з 19.07.2022 по 04.02.2026, застосуванню підлягає частина друга статті 233 КЗпП України у редакції Закону №2352-IX.
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-IX) із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник може звернутися у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП).
Таким чином, моментом початку відліку тримісячного процесуального строку на звернення до суду є дата одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
Як передбачено статтею 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Аналогічні правові норми закріплені в статті 30 Закону України "Про оплату праці".
Згідно з ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Разом з тим, відповідно до підпункту 4.3 пункту 4 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22 травня 2017 року № 280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22 квітня 2021 року № 104), начальник фінансового органу під час зняття військовослужбовців з грошового забезпечення повинен забезпечити їх належним грошовим забезпеченням і не пізніше дня остаточного розрахунку з військовослужбовцем видати грошовий атестат про здійснені виплати та утримання в порядку, установленому цими Правилами.
Згідно з підпунктом 11.1 пункту 11 Правил грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у випадку, зокрема: вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини; звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби).
У постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 Верховний Суд вказав на те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні). Виходячи з цього Верховний Суд констатував, що саме дата вручення позивачу грошового атестата є подією, з якою пов`язаний початок перебігу тримісячного строку звернення до суду.
Отже, у день звільнення з військової служби з військовослужбовцем має бути проведений повний розрахунок грошового забезпечення та виданий грошовий атестат, а тому з цього моменту починається перебіг трьохмісячного процесуального строку на звернення до суду у даній категорії спорів із вимогами щодо виплати грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року.
Із матеріалів справи вбачається, що з військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 був звільнений 04.02.2026, а до суду з даним позовом він звернувся 01.06.2026, тобто після спливу трьох місяців від дати звільнення.
Разом з тим, інформації про дотримання відповідачем вимог статті 110 КЗпП України в частині повідомлення позивача про суми грошового забезпечення, які щомісячно виплачувались йому в спірний період з 18.07.2022 по 04.02.2026, а також інформації про дату вручення позивачу грошового атестату, матеріали справи не містять. Відсутня в матеріалах справи і копії самого грошового атестату чи будь-якого іншого письмового повідомлення позивача про суми нараховані та виплачені йому при звільненні.
Враховуючи вказане, суд вважає, що з метою перевірки дотримання позивачем процесуального строку на звернення до суду необхідно витребувати у військової частини НОМЕР_1 : інформацію про те, чи здійснювалось повідомлення позивача про суми грошового забезпечення, які щомісячно виплачувались йому в спірний період з 18.07.2022 по 04.02.2026; копію грошового атестату, виданого позивачу; докази на підтвердження дати ознайомлення позивача із інформацією, вказаною в цьому атестаті; а також інформацію про те, чи вручалось позивачу будь-яке інше письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
У зв`язку із цим, питання про дотримання позивачем процесуального строку на звернення до суду буде вирішено судом при розгляді справи по суті, після отримання витребуваних доказів.
Таким чином, станом на дату відкриття провадження у справі позовна заява подана у порядку, передбаченому статтею 168 Кодексу адміністративного судочинства України, та відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України немає.
Вирішуючи питання про розгляд справи за правилами спрощеного чи загального позовного провадження, зважаючи на умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або у спрощеному позовному провадженні, визначені в статтях 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а також враховуючи категорію та складність даної справи, обраний позивачем спосіб захисту та значення справи для сторін, суд вважає, що дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Разом з позовною заявою позивач подав до суду клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати у військової частини НОМЕР_1 :
- витяг з наказу про його зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
- витяг з наказу про його виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
- копію грошового атестату, виданого йому при виключенні зі списків особового складу;
- інформацію про розмір прожиткового мінімуму застосованого для обчислення йому посадового окладу та окладу за військове звання з дня зарахування по день виключення зі списків особового складу включно;
- довідку про розмір виплаченого йому грошового забезпечення з дня зарахування по день виключення зі списків особового складу включно, із помісячним відображенням нарахованих сум та відокремленням складових;
- довідку про розмір виплачених йому грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, підйомної допомоги та усіх інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення з дня зарахування по день виключення зі списків особового складу включно, із помісячним відображенням нарахованих сум та відокремленням складових.
На обґрунтування поданого клопотання позивачем було зазначено, що його адвокат звертався до відповідача із адвокатським запитом про надання вищезазначеної інформації, однак така інформація надана не була.
Розглянувши вищезазначене клопотання та наявні у матеріалах справи документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
При цьому обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 4 статті 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною 4 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
При цьому, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини 2 статті 73 КАС України).
Відповідно до частини 4 статті 73 КАС України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відтак, для розгляду справи значення мають лише ті докази, які стосуються предмета доказування.
Враховуючи предмет спірних правовідносин, суд вважає, що з метою всебічного і повного з`ясування всіх істотних обставин справи, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, необхідно витребувати у військової частини НОМЕР_1 докази, вказані в поданому позивачем клопотанні.
Керуючись статтями 19, 20, 160, 161, 171, 243, 248, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
Повідомити сторін, що питання щодо дотримання позивачем процесуальних строків на звернення з даним позовом до суду буде вирішено судом під час розгляду адміністративної справи по суті.
Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у строк встановлений для подання відзиву, а позивач не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву мають право подати до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Відзив на позовну заяву (відзив) повинен відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Витребувати у військової частини НОМЕР_1 :
- витяг з наказу про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
- витяг з наказу про виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
- інформацію про те, чи здійснювалось на виконання вимог статті 110 КЗпП України та статті 30 Закону України "Про оплату праці" щомісячне повідомлення ОСОБА_1 про суми грошового забезпечення, які виплачувались йому в спірний період з 18.07.2022 по 04.02.2026 (з наданням відповідних підтверджуючих документів, у випадку, якщо таке повідомлення здійснювалось);
- копію грошового атестату, виданого ОСОБА_1 ;
- докази на підтвердження дати здіснення ознайомлення ОСОБА_1 із виданим йому грошовим атестатом;
- інформацію про те, чи вручалось ОСОБА_1 будь-яке інше письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні із військової частини НОМЕР_1 (з наданням відповідних підтверджуючих документів, у випадку, якщо таке вручення здійснювалось);
- інформацію про розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який був застосований при визначенні ОСОБА_1 розміру посадового окладу та окладу за військове звання в період з 28.07.2021 по 04.02.2026 включно;
- довідку про розмір грошового забезпечення, в тому числі й розмір одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, підйомної допомоги, які були виплачені ОСОБА_1 в період проходження ним служби з 28.07.2021 по 04.02.2026 включно, із помісячним відображенням в ній інформації про нараховані суми та складові грошового забезпечення.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виконати вимоги даної ухвали та надати витребувану судом інформацію в строк, встановлений для подачі відзиву на позовну заяву.
Попередити військову частину НОМЕР_1 , що невиконання ухвали суду про витребування доказів може мати наслідком застосування заходів процесуального примусу, передбачених статтями 145, 149 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, в мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud0670/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.
Суддя І.Е.Черняхович