Судові рішення

Ухвала № 137314545 у справі № 520/11897/26 від 11.06.2026

Ухвала від 11.06.2026 в адміністративній справі № 520/11897/26 (категорія «Податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)»). Суд: Харківський окружний адміністративний суд, суддя Супрун Ю.О.

Справа№ 520/11897/26
СудХарківський окружний адміністративний суд
СуддяСупрун Ю.О.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяПодатку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)
Дата ухвалення11.06.2026
Надійшло до реєстру12.06.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/137314545

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання продовження розгляду справи

11 червня 2026 р. Справа № 520/11897/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРЕНЕРГОКОМ" (61012, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Конторська, 2, код ЄДРПОУ 40261958) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МИРЕНЕРГОКОМ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0[телефон приховано] від 11.12.2025 року (за формою «В4»);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0[телефон приховано] від 11.12.2025 року (за формою «ПС»).

Також позивач просив поновити йому строк на звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.

Ухвалою суду від 18.05.2026 відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі. Повідомлено, що питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, а в разі, якщо такий строк пропущено, - поважності причин його пропуску та наявності підстав для його поновлення, будуть вирішені судом під час розгляду справи після встановлення відповідних фактичних обставин та надання відповідачем витребуваних судом доказів.

Відповідачем 29.05.2026 через систему «Електронний суд» подано заяву про залишення позову без розгляду.

Ухвалою суду від 02.06.2026 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРЕНЕРГОКОМ" про поновлення строку на звернення до суду - відмовити. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРЕНЕРГОКОМ" (61012, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Конторська, 2, код ЄДРПОУ 40261958) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху після відкриття провадження у справі.

Усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно було:

- надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням поважних причин та наданням доказів поважності причин пропуску цього строку.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої посилаючись на правові позиції Верховного Суду (постанови від 17.03.2026 року у справі №280/4096/25 та від 08.01.2026 року у справі № 580/10048/24) представником позивача зазначено, що відлік строку на судове оскарження розпочався саме 10.04.2026 року - з дати фактичного отримання позивачем копії рішення на адвокатський запит. Враховуючи, що останній день місячного строку припав на вихідний день (неділю, 10.05.2026 року), подання позовної заяви 11.05.2026 року у перший робочий день є повним дотриманням процесуальних вимог, передбачених ст. 122 КАС України та п. 56.19 ст. 56 ПК України. Таким чином, з боку ТОВ «МИРЕНЕРГОКОМ» відсутня недбалість, легковажність чи байдужість до своїх прав, а несвоєчасне отримання рішення ДПС України зумовлене об`єктивними факторами, які не залежали від волі позивача.

Розглядаючи заяву про поновлення строку звернення, суд встановив наступне.

Положеннями частини першої статті 122 КАС України унормовано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями частини четвертої статті 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, що в разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Конституційний Суд України в рішенні від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визнав конституційними положення КАС України про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору, якими лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту й обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірним у цій справі є питання додержання позивачем строку звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючого органу, які стосуються нарахування грошових зобов`язань, а саме - податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0[телефон приховано] від 11.12.2025 року (за формою «В4») та податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0[телефон приховано] від 11.12.2025 року (за формою «ПС»).

При цьому, судом встановлено, що позивачем проводилася процедура адміністративного оскарження зазначених рішень, про що свідчать обставини, зазначені у рішення ДПС України №3891/6/99-00-06-01-03-06 від 16.02.2026.

За наявними матеріалами справи рішення Державної податкової служби України №3891/6/99-00-06-01-03-06 від 16.02.2026 направлено 16.02.2026 на податкову адресу позивача рекомендованим R067102349838 листом засобами поштового зв`язку АТ «УКПОШТА» з повідомленням про вручення.

Рекомендоване відправлення R067102349838 повернуто відправнику 07.03.2026 за закінченням встановлено терміну зберігання, що підтверджено листом АТ «УКПОШТА» №8281/6 від 17.03.2026.

У сфері оподаткування права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

За пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до правового висновку, сформованого Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Вказаний правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 тривалий час застосовують адміністративні суди у своїй судовій практиці, його, зокрема, підтримав Верховний Суд у постанові від 10.05.2024 у справі № 520/1810/23, у якій констатував, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Також, у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на необхідність встановлення судами обставин закінчення процедури адміністративного оскарження ухваленням рішення ДПС України про результати розгляду скарги платника податків та підтвердженням дати отримання такого рішення платником (який має бути підтверджений належними та допустимими доказами), від якого починається відлік строку для звернення до суду після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Як зазначалося вище, судом встановлено та не заперечувалося відповідачем, що позивачем проводилася процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 11.12.2025 №0[телефон приховано], №0[телефон приховано].

При цьому, позивач наголошує, що вперше про існування та зміст рішення ДПС України за результатами розгляду скарги позивач дізнався тільки 10 квітня 2026 року, коли отримав у відповідь на адвокатський запит лист ДПС України № 9185/6/99-00-06-02-02-06 від 10.04.2026 року, до якого була долучена копія рішення за результатами розгляду скарги.

У постанові від 17.03.2026 по справі №280/4096/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив наступне.

«При вирішенні спорів щодо дотримання строку звернення до суду у справах про оскарження рішень контролюючих органів підлягають врахуванню й приписи статті 42 ПК України, якими визначено порядок направлення та вручення документів платникам податків.

Практика Верховного Суду свідчить, що положення цієї статті мають значення для встановлення обставин належного направлення податкових повідомлень-рішень та оцінки того, коли платник податків міг дізнатися про прийняття відповідного рішення контролюючого органу.

Водночас застосування положень статті 42 ПК України при вирішенні процесуального питання щодо дотримання строку звернення до суду не може здійснюватися формально, виключно з огляду на сам факт направлення податковим органом відповідного поштового відправлення.

Адже приписи наведеної статті Кодексу встановлюють правила належного направлення податкових документів у межах податкових правовідносин, тоді як питання дотримання строку звернення до суду регулюється нормами процесуального права, зокрема статтею 122 КАС України.»

Отже, при вирішенні питання про початок перебігу строку звернення до суду, суд оцінює не лише сам факт направлення податкового повідомлення-рішення, але й сукупність інших обставин, які можуть свідчити про те, чи мав платник податків реальну можливість своєчасно дізнатися про існування такого рішення.

В свою чергу, застосування процесуальних строків має здійснюватися з урахуванням принципу ефективного доступу до правосуддя та недопустимості надмірного формалізму.

Подібний підхід узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що процесуальні правила, зокрема щодо строків звернення до суду, мають на меті забезпечення належного здійснення правосуддя та правової визначеності, однак їх застосування не повинно перетворюватися на надмірний формалізм, який позбавляє особу реальної можливості реалізувати право на судовий захист.

У зв`язку з цим під час оцінки дотримання строку звернення до суду суд враховує не лише формальні ознаки направлення кореспонденції, а й поведінку сторін, їхню добросовісність та реальні можливості особи отримати інформацію про прийняте рішення суб`єкта владних повноважень.

Як установив суд апеляційної інстанції, представник позивача ще до спливу строку звернення до суду звернувся до контролюючого органу із адвокатським запитом з метою отримання інформації про прийняті щодо позивача рішення.

Такі дії свідчать про активну та добросовісну поведінку позивача, спрямовану на з`ясування обставин, що стосуються можливого порушення його прав, та про намір реалізувати право на судовий захист.

За таких обставин поведінка позивача свідчила про його належну процесуальну активність та не може розцінюватися як бездіяльність або недобросовісне затягування строків звернення до суду.

Доводи відповідача фактично зводяться до того, що сам факт направлення податкових повідомлень-рішень поштовим відправленням свідчить про обізнаність платника податків щодо їх існування та, відповідно, про початок перебігу строку звернення до суду.

Однак такий підхід не враховує необхідності оцінки всіх обставин справи у їх сукупності, зокрема поведінки сторін, реальної можливості отримання кореспонденції та дій платника податків, спрямованих на з`ясування наявності рішень контролюючого органу.

За встановлених судом обставин застосування виключно формального підходу до визначення початку перебігу строку звернення до суду суперечило б принципу справедливого судового розгляду та ефективного доступу до правосуддя.

Вказана позиція суду підтримана постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2026 по справі №280/4096/25.

Таким чином, у передбачений ухвалою суду від 02.06.2026 строк недоліки позовної заяви були усунуті.

Відповідно до ч.ч. 13-14 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про продовження розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Керуючись положеннями ст. ст. 9, 12, 19, 121, 160-162, 171, 172, 241, 243, 248, 256-262, 294, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду (вх. №01-26/66478/26 від 09.06.2026) - задовольнити.

Заяву відповідача про залишення позову без розгляду (вх. №01-26/60963/26 від 29.05.2026) - залишити без задоволення.

Продовжити розгляд справи №520/11897/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРЕНЕРГОКОМ" (61012, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Конторська, 2, код ЄДРПОУ 40261958) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію цієї ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. О. Супрун

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
27.10.2026 Ухвала № 140967658 Другий апеляційний адміністративний суд
27.10.2026 Ухвала № 140967655 Другий апеляційний адміністративний суд
06.10.2026 Ухвала № 140358205 Другий апеляційний адміністративний суд
03.09.2026 Рішення № 139447032 Харківський окружний адміністративний суд
02.06.2026 Ухвала № 137032589 Харківський окружний адміністративний суд
18.05.2026 Ухвала № 136599806 без тексту Харківський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 40261958. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг