ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
11 червня 2026 року Чернігів Справа № 620/2858/26
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих В.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо відмови у внесенні змін до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 424 о/с від 30.07.2024, якими встановити ОСОБА_1 стаж служби в поліції на день звільнення 21 рік 03 місяців 00 днів;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області внести зміни до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 424 о/с від 30.07.2024, якими встановити стаж служби в поліції ОСОБА_1 на день звільнення - 21 рік 03 місяців 00 днів, виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області новий грошовий атестат ОСОБА_1 , зазначивши в ньому надбавку за стаж служби в розмірі 40% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальнім звання станом на 30 липня 2024 року для проведення перерахунку пенсії.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 дану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 позивачем подано до суду клопотання заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Заява мотивована тим, що листом від 05.02.2026 № 26187 відповідач його повідомив про відсутність підстав для внесення змін до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 424 о/с від 30.07.2024, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025 по справі № 620/4630 не зобов`язано ГУНП в Чернігівській області вносити заміни до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 424 о/с від 30.07.2024. Тому вважає, що звернувся до суду у шестимісячний строк з дня, коли дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Проте, суд не знаходить підстав для визнання вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, зважаючи на наступне.
За приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності до вимог частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Тобто, питання, пов`язані з обчисленням строку звернення до адміністративного суду, його поновленням, а також наслідки пропуску такого строку чітко врегульовано вищевказаними положеннями законодавства.
Окрім цього, частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язує учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. На цьому ж наголошено і у частині першій статті 45 цього ж Кодексу, якою передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Отже, наведені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 826/22361/15.
Питання, пов`язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось й Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27.05.2020 у справі № 9901/546/19 висловлено правову позицію про те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
На думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Позивач, зокрема, оскаржує бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо відмови у внесенні змін до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 424 о/с від 30.07.2024, якими встановити ОСОБА_1 стаж служби в поліції на день звільнення 21 рік 03 місяців 00 днів та просить зобов`язати відповідача внести відповідні зміни до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 424 о/с від 30.07.2024, якими встановити стаж служби в поліції ОСОБА_1 на день звільнення - 21 рік 03 місяців 00 днів, а також виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області новий грошовий атестат ОСОБА_1 , зазначивши в ньому надбавку за стаж служби в розмірі 40% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальнім звання станом на 30.07.2024 для проведення перерахунку пенсії.
В той же час, судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо відмови у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нового грошового атестату ОСОБА_1 , зазначивши в ньому надбавку за стаж служби в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням станом на 30 липня 2024 року;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області новий грошовий атестат ОСОБА_1 , зазначивши в ньому надбавку за стаж служби в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням станом на 30 липня 2024 року для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 по справі № 620/4630/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено у повному обсязі.
Судом, зокрема, було встановлено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 424 о/с від 30.07.2024 позивач був звільнений зі служби в поліції.
Відповідно до вказаного наказу, на день звільнення зі служби в поліції (31.07.2024), вислуга позивача в календарному обчисленні становила 15 років 11 місяців 26 днів, на пільгових умовах (без урахування вислуги в календарному обчисленні) 04 роки, 03 місяці 04 дні.
28.03.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про виготовлення та направлення до ГУ ПФУ в Чернігівській області нового грошового атестату із зазначенням в ньому надбавки за вислугу років в розмірі 40% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням з 31.07.2024, проте листом від 02.04.2025 № 21/К-36 йому було відмовлено у задоволенні вказаної заяви.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025 по справі № 620/4630/25 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області задоволено. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
Отже, починаючи з 30.07.2024 позивачу було відомо про порушення його прав. Проте з даним позовом позивач звернувся до суду лише 16.04.2026, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на лист Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 05.02.2026 № 26187, яким йому було відмовлено у внесенні змін до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 424 о/с від 30.07.2024, оскільки отримання вказаної відповіді не впливає на переривання установленого процесуального строку та не спростовує обізнаність позивача про розраховану відповідачем вислугу років в календарному та пільговому обчисленні та можливе порушення його прав.
Звернення позивача до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та отримання відповіді не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку.
Даний висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.03.2023 у справі № 620/7954/21.
З огляду на зазначене, вказані позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнаються судом неповажними.
Положеннями пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою без поважних причин, тому позовна заява підлягає поверненню.
Одночасно суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного та керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви, позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ