КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження Доповідач- Кафідова О.В.
№ 22-з/824/340/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
додаткова
м. Київ Справа № 761/35464/23
10 червня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Андрощука Сергія Васильовича про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Андрощука Сергія Васильовича на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Фролової І.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про визнання права власності на рухоме майно та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на рухоме майно, -
в с т а н о в и в :
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому просила визнати за нею право власності на дизельний генератор виробництва «Himoinsa», модель HYW-45T5 INS 50 HZ-400/230VAS5, серійний №910398, ОСОБА_3 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на рухоме майно - дізельний генератор.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2025 року первісний ОСОБА_5 залишено без задоволення.
Зустрічний позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на дизель-генераторну установку моделі HYW-45T5 (41 кВа/33кВт) виробництва компанії «Himoinsa» (Іспанія) серійний № 103981.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 22 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Андрощук С. В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити первісний позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Андрощука С.В. задоволено.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2025 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про визнання права власності на рухоме майно задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на дизельний генератор виробництва «Himoinsa», модель HYW-45T5 INS 50 HZ-400/230VAS5, серійний №9103981.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на рухоме майно, відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 5 552,15 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 5 552,15 грн.
27 лютого 2026 року до Київського апеляційного суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Андрощука С.В.надійшла заява про розподіл судових витрат.
В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що умовами договору № 06/95/3/7 про надання правової (правничої) допомоги від 16.05.2023 передбачалось що бюро бере на себе зобов`язується надати клієнтові правову (правничу) допомогу.
За умовами п. 4.1. Договору було узгоджено, що питання оплати визначаються в додатковій угоді. У відповідній додатковій угоді № 1 від 16.05.2023 було погоджено, що за супроводження справи клієнт сплачує бюро гонорар у розмірі еквіваленту 1 350,00 доларів США.
Оплата на суму 49 300,00 грн, що є еквівалентом 1 тис. доларів США, за надання правової (правничої) допомоги в суді апеляційної інстанції в рамках справи була здійснена 30.10.2025 на підставі рахунку № 06/95/3/7-2 від 22.10.2025.
З огляду на вище викладене просив суд стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 49 300,00 грн.
Заперечень від відповідачів щодо заяви та розміру витрат на правничу допомогу не надійшло.
Дослідивши матеріали справи та доводи заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Питання щодо розподілу судових витрат за наданння правової допомоги в суді апеляційної інстанції апеляційним судом не вирішувалось.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договіру про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представник позивача долучив договір № 06/95/3/7 про надання правової (правничої) допомоги від 16 травня 2023 року укладений між АБ «Сергія Андрощука» та ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору сторони погодили, що бюро зобов`язується надати Клієнтові правову (правничу) допомогу в рамках питання про визнання за Клієнтом права власності на дизельний генератор, виробництва «Himoinsa», модель HYW-45T5 INS 50 HZ-400/230VAS5, серійний №9103981, розташований в садовому будинку № 2, розміром 700,6 кв.м., за адресою: пул. Прирічна. буд. № 2, САДІВНИЦЬКЕ ТОВАРИСТВО «ЛАГУНА», с/р Хотянівська, Вишгородського р- ну, Київської області.
Відповідно до п. 4.1 за надання бюро клієнту правової (прпавничої) допомоги клієнт сплачує правову (правничу) допомогу, визначену додатковою угодою до договору.
16 травня 2026 року між АБ «Сергія Андрощука» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 06/95/3/7 про надання правової (правничої) допомоги відповідно до умов якої сторони погодили, що за супроводження справи по п. 1.1. Договору в суді першої інстанції Клієнт сплатить Бюро гонорар у розмірі еквіваленту 1 350.00 доларів США. Представництво інтересів Клієнта в судах апеляційної касаційної інстанцій буде становити еквівалент 1 000.00 доларів США за кожну окрему інстанцію / справу.
26 лютого 2026 року між АБ «Сергія Андрощука» та ОСОБА_1 було підписано акт № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги відповідно до якого сторони підтвердили, що за надання правової (правничої) допомоги по п. 1. Акту № 1 з боку Клієнта 30.10.2025 було сплачено 49 300.00 (Сорок дев 'ять тисяч триста) гривень.
Аналізуючи зазначене в сукупності, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням відсутності зі сторони відповідача заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про задоволення заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Андрощука С.В. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат в сумі 49 300,00 грн.
Керуючись ст.ст. 133, 137,141, 270 ЦПК України,ЗакономУкраїни «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» суд,-
у х в а л и в:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Андрощука Сергія Васильовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судові витрати на правову допомогу в розмірі 49 300,00 грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Судді: