УХВАЛА
10 червня 2026 року місто Київ
Справа №369/1046/26
Апеляційне провадження № 22-ц/824/12956/2026
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Попович Анна Федорівна, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2026 року (ухвалене у складі судді Хацько Н.О., дата складення повного тексту рішення - відсутня)
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2026 року позовні вимоги - задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 01 жовтня 2022 року у Словацькій Республіці відділом реєстрації актів цивільного стану м. Братислава- Петражалка, у книзі реєстрації шлюбів, у Томі 29 за 2022 на стороні 123 за порядковим №289.
09 травня 2026 року адвокат Попович А. Ф. від імені ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 квітня 2026 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року апеляційну скаргу повернуто особі, що її подала.
Одночасно апеляційний суд роз`яснив, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із такою скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Після чого, 03 червня 2026 року адвокат Попович А.Ф., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2026 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року) сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Ордер має містити назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (пункт 12.4 Положення).
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Попович А.Ф. додала до апеляційної скарги ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 .
За таких обставин, колегія суддів робить висновок, що на момент повторної подачі апеляційної скарги перестали існувати обставини, що стали підставою для їх повернення ухвалою Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Цивільно-процесуальний кодекс України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Слід зауважити, що інститут строків у цивільномупроцесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників цивільногопроцесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу "Res judicata" (юридичної визначеності). Відхід від цього принципу можливий лише у разі, якщо він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно ч.1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Водночас ч.1 ст.44 ЦПК України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями можуть скористатися правом їх оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.
Процесуальним законом чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.
Судом враховано, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
При цьому, у разі повторного подання апеляційної скарги, до неї застосовуються ті ж вимоги, що й у випадку первинного оскарження, у тому числі й дотримання строків на подання апеляційної скарги.
Механізм же реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в цивільному судочинстві врегульовано главою 1 Розділу VЦПК України.
Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків та за відсутності поважних причин їх пропуску.
Необхідно зазначити, що оскарження рішення суду є правом сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатись цим правом, то реалізація цього права повинна відбуватись із дотриманням порядку і строків, встановлених положеннями процесуального закону. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення було ухвалено 21 квітня 2026 року.Дата складення повного тексту рішення - відсутня. Отже, останнім днем строку на апеляційне оскарження (з урахуванням вихідних днів) є 21 травня 2026 року.
Апеляційна скарга на оскаржуване рішення подано до суду 03 червня 2026 року, тобто, з пропуском 30-ти денного строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Однак, в апеляційній скарзі не ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відсутнє відповідне клопотання.
Оскільки апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а заява про поновлення процесуального строку не подавалася і не зазначалось про таке прохання в апеляційній скарзі, вона підлягає залишенню без руху для подачі належним чином оформленої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, так як можливість вирішення цього питання при відсутності такої заяви за власною ініціативою суду законом не передбачена.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для подачі належним чином оформленої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, недоліки необхідно усунути в строк який не може перевищувати 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Оскільки, вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення їх недоліків.
Керуючись ст. 357 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В.
УХВАЛИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Попович Анна Федорівна, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2026 року - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків не більше 10 днів з дати отримання ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом подачі апеляційному суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Попередити скаржника, якщо у визначений судом строк вона не подасть заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, їй буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Желепа О.В.