Унікальний номер справи 369/24685/25
Номер апеляційного провадження 22-ц/824/11561/2026
Головуючий у суді першої інстанції А. В. Янченко
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
У Х В А Л А
11 червня 2026 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л. Д. (суддя - доповідач), Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І., вирішив питання про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 08 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у с т а н о в и в :
Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 08 квітня 2026 року задоволено позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу у електронній формі у строк, визначений ч. 1 ст. 354 ЦПК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 08 квітня 2026 рокузалишено без руху, надано особі, яка подала апеляційну скаргу, строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду.
Як недолік суд зазначав про необхідність особі, яка подала апеляційну скаргу подати до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу у новій редакції, яка відповідала б вимогам, встановленим ст. 356 ЦПК Укрїани, та у якій, серед іншого, ОСОБА_1 необхідно було вказати вірні відомості про процесуальний статус учасників справи, вказати в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення суду (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо). А також особі, яка подала апеляційну скаргу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2 906,88 грн та подати до Київського апеляційного суду документ про сплату судового збору у вказаному розмірі.
Судом було роз`яснено, що у випадку неусунення у встановлений строк виявлених судом недоліків, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.
Електронний примірник ухвали Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року була доставлена ОСОБА_1 до електронного кабінета учасника справи 03.06.2026 о 16:10:46, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.
На виконання вимог ухвали суду від 01.06.2026 від ОСОБА_1 07.06.2026 через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, яка містить клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, продовження строку для усунення недоліків. До заяви долучено скріншот із застосунку «Дія» студентського квитка ОСОБА_1 .
У заяві ОСОБА_1 вказує на те, що є студентом денної форми навчання та не має постійного місця роботи, у нього відсутній стабільний дохід. У зв`язку із скрутним матеріальним становищем не має можливості сплатити судовий збір у розмірі 2 906,88 грн у встановлений судом строк.
Будь - яких причин, що унеможливлювали б виконання ним ухвали суду в частині подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги на рішення суду у новій редакції, яка відповідала б вимогам, встановленим ст. 356 ЦПК Укрїани, ОСОБА_1 у заяві не вказав.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору суд зазначає наступне.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №910/10939/22 зазначено, що: «скаржник має додати до апеляційної скарги докази сплати судового збору. У випадку коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника - фізичної особи за попередній календарний рік, вінможе клопотати прозвільнення його від сплати судового збору (розстрочення сплати судового збору).Таке клопотання скаржник повинен заявити в апеляційній скарзі. Тобто, строк подання такого клопотання визначений днем подання апеляційної скарги.
У разі коли після постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору (розстрочення сплати судового збору), суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою скаржника поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.
У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.
Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.
Якщо скаржник звернувся до суду із заявою про продовження або поновлення встановленого судом або законом строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору, то суд може продовжити або поновити пропущений строк, прийняти докази сплати судового збору та відкрити апеляційне провадження, якщо визнає причини його пропуску поважними, або відмовити у продовженні, поновленні пропущеного строку та повернути апеляційну скаргу».
У цій справі ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою 06.05.2026, до якої не додав доказів сплати судового збору у розмірі визначеному законом та в апеляційній скарзі не заявляв клопотання про звільнення / відстрочення сплати судового збору. Також не долучив до апеляційної скарги окремого клопотання про звільнення / відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01.06.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали суду. Згідно ухвали суду, скаржнику, серед іншого, необхідно було надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 2 906,88 грн.
Як вже вказувалося вище, скаржник подав клопотання про відстрочення сплати судового збору після подання апеляційної скарги та після залишення апеляційної скарги без руху, але без клопотання про поновлення строку на подання клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки останнє згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 18.10.2023 у справі №910/10939/22, повинно подаватися одночасно із апеляційною скаргою.
Таким чином, клопотання про відстрочення сплати судового збору подано ОСОБА_1 з пропуском строку.
Статтею 126 ЦПК Українивизначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.
За наведених обставин суд приходить до висновку про залишення без розгляду клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору в силу положень статті 126ЦПК України.
При цьому, заявляючи клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 не зазначив у ньому будь - яких причин, які б перешкоджали йому усунути вказані в ухвалі суду від 01.06.2026 недоліки, а саме подати до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу у новій редакції, яка відповідала б вимогам, встановленим ст. 356 ЦПК Укрїани, та у якій, серед іншого, ОСОБА_1 необхідно було вказати вірні відомості про процесуальний статус учасників справи, вказати в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення суду (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо). Також не вказує тривалість прожовженого строку для усунення недоліків.
Зазначене позбавляє суд встановити поважність причин пропустку ОСОБА_1 строку для усунення недоліків, а тому суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
У рішеннях ЄСПЛ у справі «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі», де ЄСПЛ вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року № 3236/03, § 41 «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що станом на 11 червня 2026 року, особою, яка подала апеляційну скаргу, зазначені в ухвалі Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року недоліки у встановлений судом строк не усунуто, а саме не подано до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу у новій редакції, яка відповідала б вимогам, встановленим ст. 356 ЦПК України, а також не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 2 906,88 коп та не надано Київському апеляційному суду докази сплати судового збору у вказаному розмірі.
Так, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 ЦПК України(ч.2 ст.357 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 08 квітня 2026 року слід вважати неподаною і повернути особі, яка її подала.
Одночасно суд роз`яснює, що за загальним правилом повернення апеляційної скарги на судове рішення не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 356, 357, 390 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору залишити без розгляду.
ОСОБА_1 відмовити у продовженні строку для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 08 квітня 2026 року вважати неподаною і повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що за загальним правилом повернення апеляційної скарги на судове рішення не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення.
Судді
Л. Д. Поливач
А. М. Стрижеус
О. І. Шкоріна