Судові рішення

Ухвала № 137315399 у справі № 753/15016/25 від 11.06.2026

Ухвала від 11.06.2026 у цивільній справі № 753/15016/25 (категорія «Заява про ухвалення додаткового рішення»). Суд: Київський апеляційний суд, суддя Желепа Оксана Василівна.

Справа№ 753/15016/25
СудКиївський апеляційний суд
СуддяЖелепа Оксана Василівна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяЗаява про ухвалення додаткового рішення
Дата ухвалення11.06.2026
Надійшло до реєстру12.06.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/137315399

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року місто Київ.

Справа № 753/15016/25

Апеляційне провадження № 22-з/824/632/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Желепи О.В.

суддів Поліщук Н.В., Соколової В.В.

розглянув у письмовому провадженні заяву Ковтун Наталії Вікторівни в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткової постанови в справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 грудня 2025 року (у складі судді Шаповалової К.В.) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям

ВСТАНОВИВ

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 17 грудня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям - 278120 грн, 15000 грн витрат на проведення судово-експертної оцінки та судовий збір у розмірі 2781,20 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 - залишено без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 грудня 2025 року - залишено без змін.

1 травня 2026 року представник позивача Ковтун Н.В. подала до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, якою просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23 000 грн, оскільки при ухваленні постанови судом не вирішено розподіл судових витрат.

До клопотання надано докази направлення копії заяви з додатками ОСОБА_4 на поштову адресу. Крім того Київським апеляційним судом доставлено копію заяви з додатками представнику ОСОБА_4 до електронного кабінету системи «Електронний суд». Разом з тим правом на подання заперечень сторона відповідача не скористалась.

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Желепи О.В., обговоривши доводи заяви та заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню .

Відповідно до ч. 1-2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У частині першій статті 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу розмір якої буде надано після розгляду справи апеляційним судом. До відзиву було додано електронний ордер.

До заяви про розподіл судових витрат на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у апеляційному суді було додано Договір про надання правової допомоги № 36 від 23.06.2025 року, укладений між адвокатом Ковтун Н.В. та ОСОБА_2 , відповідно до п. 2.4. якого передбачено, що клієнт сплачує адвокату гонорар за надані послуги. Оплата послуг здійснюється частково і залежить від обсягу роботи і виду послуги. Остаточний розмір гонорару складається на підставі акту виконаних робіт. Оплата здійснюється по факту виконаних робіт за кожну послугу окремо. Вартість послуг: підготовки і подання досудової вимоги (пропозиції) - 10000 грн; підготовка, написання та подання до суду позовної заяви - 20000 грн; вартість участі адвоката у судових засіданнях складає 4000 грн/судове засідання; вартість підготовки, написання та подання відповіді на відзив - 8000 грн; складання інших процесуальних документів - від 1000 до 5000 грн.

Згідно Додаткової угоди від 10 березня 2026 року та акту прийому-передачі виконаних робіт сторони домовились, а адвокат в подальшому надав послуги такої вартості: відзив на апеляційну скаргу 15 000 грн, участь адвоката в 1 судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 8 000 грн.

Стороною позивача також надані квитанції до прибуткового касового ордера № 10 від 10.03.2026 року та № 17 від 24.04.2026 року про сплату 15 000 грн та 8 000 грн відповідно.

Відтак апеляційний суд констатує надання адвокатом Ковтун Н.В. послуг з правничої допомоги ОСОБА_2 та понесення останньою витрат у зв`язку з цим.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу та, розподіляючи вказані витрати між сторонами у справі, колегією суддів апеляційного суду враховується, що суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вказав, що договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише як такі, що були дійсно понесені, але й враховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21);

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі № 910/615/14 (№ 910/5042/22), від 26 вересня 2024 року у cправі № 910/11903/23, від 25 січня 2025 року у справі № 369/849/18.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у частині третій статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Із наданих та досліджених доказів на підтвердження витрат, понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що стороною позивача дотримано визначений процесуальним законом порядок, а саме, заява про відшкодування судових витрат подана у встановлений процесуальним законом строк, до неї додані підтверджуючі документи.

Загальна вартість послуг, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у суді апеляційної інстанції, оцінена позивачем в сумі 23 000 грн, яку сторона позивача просить стягнути з відповідача.

Колегія суддів зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на оплату послуг адвоката в суді апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційного суду враховує, що представництво інтересів позивача в судах першої та апеляційної інстанцій здійснювалося тим самим адвокатом. Правова позиція сторони позивача в цій справі не змінювалась в судах першої та апеляційної інстанцій, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтувала свої вимоги, та інші обставини.

Зокрема, відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у справах № 756/2114/17 і № 911/3386/17 підготовка справи в суді не вимагає великого обсягу юридичної й технічної роботи в разі незмінності правової позиції сторони у судах попередніх інстанцій, з огляду на що, не підтверджується наявність об`єктивної необхідності для адвокатів, які надавали правову допомогу відповідачу в судах попередніх інстанцій, вивчати додаткові джерела права, бо відповідач не міг бути необізнаним із позицією позивача, законодавство, яким регулюється спір у справі, документи й доводи, якими позивач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини.

Так, апеляційний суд критично оцінює ту обставину, що у основному Договорі сторони передбачали вартість участі адвоката у судових засіданнях у розмірі 4 000 грн, надалі змінивши такий розмір для судових засідань у апеляційний інстанції Додатковою угоду, збільшивши такий розмір у два рази. Крім того апеляційний суд враховує, що судом першої інстанції було стягнуто судових витрат на користь позивача у розмірі 15 000 грн, обґрунтовуючи це тим, що заявлена сума послуг (зокрема 4000,00 грн за кожне із засідань), з урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, зважаючи на кількість та тривалість судових засідань у справі, є завищеною.

За результатами розгляду питання про розподіл судових витрат та дослідження поданих на їх підтвердження доказів, суд апеляційної інстанції встановив, що предмет спору в цій справі не є складним і характер вимог є розповсюдженою категорією цивільних справ, відсутня потреба у вивченні великого обсягу фактичних даних і процесуальні документи, які містяться у ній, не є складними та не можуть займати значних витрат часу на їх виготовлення і побудову правової позиції професіоналом в галузі права.

За таких обставин, надавши оцінку доказам щодо понесених позивачем ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відповідно до вимог статей 137, 141 ЦПК України, враховувавши суть спору, результат розгляду справи, характер наданих послуг в суді апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 до 10 000 грн, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, кількості судових засідань, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом в суді апеляційної інстанції.

З огляду на наведене, заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Заяву Ковтун Наталії Вікторівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Ухвалити додаткову постанову, якою заяву Ковтун Наталії Вікторівни в інтересах ОСОБА_2 про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в апеляційному суді 10 000 (десять тисяч)- грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів.

Головуючий О.В. Желепа

Судді Н.В. Поліщук

В.В. Соколова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
27.05.2026 Ухвала № 137215720 без тексту Касаційний цивільний суд Верховного Суду
28.04.2026 Постанова № 136554420 без тексту Київський апеляційний суд
31.03.2026 Ухвала № 135317024 без тексту Київський апеляційний суд
05.03.2026 Ухвала № 134662930 без тексту Київський апеляційний суд
09.02.2026 Рішення № 133926909 без тексту Дарницький районний суд міста Києва
22.01.2026 Ухвала № 133578157 без тексту Київський апеляційний суд
16.01.2026 Ухвала № 133414389 без тексту Дарницький районний суд міста Києва
17.12.2025 Рішення № 132655314 без тексту Дарницький районний суд міста Києва
23.07.2025 Ухвала № 129045185 без тексту Дарницький районний суд міста Києва