У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 червня 2026 року м. Київ
Справа № 753/15345/25
Провадження№88-ц/824/32/2026
Резолютивна частина ухвали оголошена 10 червня 2026 року
Повний текст ухвали складено 11 червня 2026 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
суддя-доповідач Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Узлій М.М.
учасники справи:
скаржник ОСОБА_1
заінтересована особа державний виконавець Дарницького відділу
державної виконавчої служби у місті Києві
Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
Данилюк Ольга Борисівна,
боржник ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 25 грудня 2025 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Данилюк Ольги Борисівни, боржник: ОСОБА_2 , -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Данилюк Ольги Борисівни, боржник: ОСОБА_2 .
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Данилюк О.Б., боржник: ОСОБА_2 повернуто без розгляду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_3 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Посилається на те, що судом було порушено норми процесуального права. На думку ОСОБА_1 судом невірно застосований абз.2 ч.2 ст. 183 ЦПК України. Суд, незважаючи на відсутність в тексті норми ст. 183 ЦПК вимоги надання «опису вкладення поштового відправлення», який би підтверджував надсилання скаржником стороні копії скарги з додатками, вважає що, зазначена вимога в силу існування в тексті іншого підзаконного акту, а саме «Правил надання послуг поштового зв`язку» лише згадування такого не обов`язкового виду поштового відправлення як «цінний лист з описом вкладення» автоматично вимагає від всіх доказів надання скаржником саме «опису вкладення» для підтвердження здійснення ним поштового відправлення сторонам учасникам судового розгляду. Суд помилково вважає, що такий доказ як «Поштова квитанція відправлення рекомендованим листом без опису вкладення» не має для суду доказової сили. Це помилкове тлумачення норми ст. 183 ЦПК України, яка не містить такої суворої вимоги як надання опису вкладення.
Судом також невірно застосована норма ч.4 ст.183 ЦПК України щодо повернення скарги без розгляду, оскільки зазначена норма передбачає повернення лише у разі ненадання доказів, а не у разі надання недостатніх доказів, які суд помилково вбачає неналежними і неповними. Зазначений факт свідчить, що суд, ще на стадії підготовки до розгляду скарги по суті фактично розпочав розгляд справи по суті без участі та повідомлення сторін, що є порушенням вимог ст.450 ЦПК України, оскільки припустився оцінки повноти та достатності доказів, що мав здійснювати лиши під час розгляду скарги по суті за участі сторін.
Судом порушено вимоги ст. 448 ЦПК України в частині повернення скарги скаржнику без розгляду, яка передбачає повернення скарги лише протягом чотирьох днів після її надходження до суду чим порушив право скаржника на своєчасний розгляд його скарги та своєчасне виконання судового рішення, однак суд прийняв ухвалу з пропуском 4 денного терміну.
У відзиві на апеляцій скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Гордін Л.Я. просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року залишити без змін.
Визнати дії ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами.
З метою недопущення подібної процесуальної поведінки у майбутньому накласти на скаржника ОСОБА_1 штраф розмірі 3 прожиткових мінімуми за зловживання процесуальними правами.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 грудня 2025 року апеляційну скаргу Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3000 грн. судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
13 квітня 2026 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 25 грудня 2025 року за нововиявленими обставинами, яку обґрунтовує тим, що ухвалення цієї постанови в частині покладання на скаржника судових витрат на правничу допомогу боржнику було здійснено апеляційним судом на підставі оцінки суттєвих доводів боржника, які хоча і не покладені безпосередньо в основу обґрунтування судового рішення.
13 березня 2026 року та 25 березня 2026 року відкрились нові обставини, які встановлені в Постанові Київського апеляційного суду від 13 березня 03.2026 року у справі № 753/21685/17 та в Постанові Київського апеляційного суду від 25.03.2026 року у справі №753/15942/25, тобто нові обставини відкрились лише в березні 2026 року у справі № 753/21685/17 та у справі №753/15942/25, на які посилається Постанова від 25.12.2025 року, що підлягає перегляду, та які безпосередньої пов`язані із цією справою № 753/15345/25, і які мають з нею прямий матеріально-правовий зв`язок, оскільки саме в цих справах вирішувалось питання захисту прав скаржника ОСОБА_1 щодо виконання на його користь судового рішення в основній первинній справі № 753/21685/17, та у розгляді якого скаржнику якраз і було відмовлено суддею Сирбул О.Ф. у цій справі №753/15345/25. Всі учасники цієї справи є також учасниками судових розглядів, в яких у березні 2026 року ухвалені інші вище зазначені Постанови апеляційного суду.
Постановою Київського апеляційного суду від 13.03.2026 року у справі № 753/21685/17 (прикладається у Додатку 1) зокрема встановлюється наступна істотна для цієї справи обставина, що у задоволенні заяви ОСОБА_2 до Дарницького районного суду про визнання виконавчого листа, виданого у справі № 753/21685/17, таким, що не підлягає виконанню, апеляційною інстанцією відмовляється. Також в ній не знаходить свого підтвердження довід ОСОБА_2., що ним вже повністю виконано судове рішення у справі № 753/21685/17. Отже ці встановлені у справі № 753/21685/17 обставини є нововиявленими і не встановленими для цієї справи. Окрім того вони є діаметрально протилежними до тих обставин, з яких виходив апеляційний, коли приймав Постанову від 25.12.2025 року у цій справі. Ці нововиявлені обставини також доводять, що у ОСОБА_2 були відсутні будь-які правові підстави для здійснення захисту своїх начебто порушених прав від стягувана ОСОБА_1 за його чинним виконавчим листом, оскільки під час розгляду у березні 2026 року як справи № 753/21685/17, так і справи 753/15942/25 будь-якого порушення прав боржника ОСОБА_2 , яке б потребувало захисту в суді не існувало, при тому що виконання судового рішення як боржником так і стягувачом є обоє`язком для всіх учасників виконавчого провадження. Позиція ОСОБА_2 , яка доводилась ним і невірно повідомлялась апеляційному суду у цій справі щодо необхідності захисту прав боржника від протиправних дій скаржника, який потребує послуг адвоката, та щодо скасування виконавчого листа у зв`язку із повним виконанням боржником своїх зобов`язань на виконання Рішення у справі № 753/21685/17 є помилковою, і такою, що істотно вплинула на ухвалення судом Постанови від 25.12.2025 року щодо стягнення із стягувана 3000 гривень на користь. А доцільність і правомірність вимоги ОСОБА_2 щодо компенсації йому як адвокату витрат на іншого адвоката для захисту в суді його порушених прав з боку скаржника, яка була задоволена Постановою від 25.12.2025 року у цій справі, потребує переосмисленню і перегляду відповідно до вимог статей 423-429 ЦПК України, а Постанова від 25.12.2025 року потребує змін.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 423 ЦПК України вище зазначена Постанова Київського апеляційного суду від 25.03.2026 року у справі №753/15942/25 є також підставою для перегляду за нововиявленими обставинами Постанови від 25.12.2025 року у цій справі, оскільки Постанова від 25.03.2026 року, скасовує додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10.11.2025 року у справі № 753/15942/25, яким задовольнялась вимога ОСОБА_2 на компенсацію йому витрат на адвоката, та ухвалює нове судове рішення, яким відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу понесених в суді першої інстанції при розгляді справи № 753/15942/25, тобто скасовується «судове рішення, яке обґрунтовувало підстави для покладання на скаржника, який звернувся до суду за захистом порушених прав з боку ДВС, витрат боржника на адвоката, а також встановлюються нові істотні для цієї справи обставини, які були ще невідомі на час ухвалення Постанови від 25.12.2025 року у цій справі, оскільки були встановлені пізніше саме в тексті Постанови апеляційного суду від 25.03.2026 року у справі №753/15942/25 (підстава для перегляду відповідно до п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України).
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 423 ЦПК України вище зазначена Постанова Київського апеляційного суду від 25.03.2026 року у справі №753/15942/25 є також підставою для перегляду за нововиявленими обставинами Постанови від 25.12.2025 року у цій справі, оскільки Постанова від 25.03.2026 року, скасовує додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10.11.2025 року у справі № 753/15942/25, яким задовольнялась вимога ОСОБА_2 на компенсацію йому витрат на адвоката, та ухвалює нове судове рішення, яким відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу понесених в суді першої інстанції при розгляді справи № 753/15942/25, тобто скасовується «судове рішення, яке обґрунтовувало підстави для покладання на скаржника, який звернувся до суду за захистом порушених прав з боку ДВС, витрат боржника на адвоката, а також встановлюються нові істотні для цієї справи обставини, які були ще невідомі на час ухвалення Постанови від 25.12.2025 року у цій справі, оскільки були встановлені пізніше саме в тексті Постанови апеляційного суду від 25.03.2026 року у справі №753/15942/25 (підстава для перегляду відповідно до п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України).
Так Постановою Київського апеляційного суду від 25.03.2026 року у справі № 753/15942/25 зокрема встановлюються істотні для цієї справи обставини, які не були встановлені судом у цій справі на час ухвалення Постанови від 25.12.2025 року, та які доводять відсутність підстав для покладання на стягувана ОСОБА_1 витрат боржника ОСОБА_2 на адвоката.
Отже, враховуючи вище зазначені доводи скаржника щодо необхідності розгляду та врахування наведених ним нововиявлених обставин, які підтверджуються Постановами Київського апеляційного суду від 13.03.2025 року та від 25.03.2026 року, та які були встановлені у цих рішеннях Київського апеляційного суду лише в березні 2026 року, а також позиції Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року висловленої у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-549зц18), пункт 26, («Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення...»), а також враховуючи, що ці нові обставини спростовують основні доводи боржника, заявлені ним у справі, які однак істотно вплинули на правильне встановлення всіх обставин справи і призвели до ухвалення невірного судового рішення та порушення прав скаржника, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, скаржник просить об`єктивно розглянути цю заяву, переглянути Постанову від 25.12.2025 року, врахувати його доводи, а також доводи і висновки, викладені в Постановах Київського апеляційного суду, які прикладаються до цієї заяви, і які пов`язані безпосередньо із цією справою, та ухвалити нове правильне і справедливе судове рішення.
Просив, змінити це судове рішення, відмовивши ОСОБА_2 у задоволенні його заяви про компенсацію витрат на оплату послуг адвоката за рахунок стягувана ОСОБА_1 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
ОСОБА_2 в режимі відеоконференцзв`язку заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування судового рішення за нововиявленими обставинами.
Інші учасники справи про розгляд справи були повідомленні належним чином.
Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Частиною 4 вказаної норми закону визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, та докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Даний правовий висновок наведений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі №726/938/18.
Вказане вище є правовою позицією щодо загальних принципів перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. До таких же висновків дійшла у постанові від 25.05.2021 Велика Палата Верховного Суду у справі №752/4995/17.
Верховний Суд у свої постановах також неодноразово наголошував на тому, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду щодо вирішення спору по суті. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору по суті.
Щодо застосування загальних принципів перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами у даній справі, то колегія суддів виходить з того, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення щодо вирішення спору по суті.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом 28 серпня 2019 року при розгляді справи №419/3259/12, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених статтею 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вирішуючи питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має виходити з визначених частиною 2 статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним. Такими підставами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України).
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених цим пунктом, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявниці на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.
Вказана позиція висловлена в Постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18 (провадження № 61-14879св19).
Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пунктах 4-6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» від 30.03.2012 № 4, судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Отже, підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи.
Даний правовий висновок наведений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі №726/938/18.
Вказане вище є правовою позицією щодо загальних принципів перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. До таких же висновків дійшла у постанові від 25.05.2021 Велика Палата Верховного Суду у справі №752/4995/17.
Верховний Суд у свої постановах також неодноразово наголошував на тому, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду щодо вирішення спору по суті. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору по суті.
Щодо застосування загальних принципів перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами у даній справі, то колегія суддів виходить з того, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення щодо вирішення спору по суті.
Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою про перегляд постанови апеляційного суду від 25 грудня 2025 року за нововиявленими обставинами, фактично викладає в ній обставини, щодо незгоди із судовим рішенням по суті , при цьому, матеріали справи не містять доказів оскарження даної постанови апеляційного суду у касаційному порядку, а наявність постанов Київського апеляційного суду від 13 березня 2026 року та 25 березня 2026 року не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 423 ЦПК України, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 , слід відмовити, оскільки його заява не містить посилань, на новоявлені обставини у розумінні процесуального закону.
Отже, підстави для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 25 грудня 2025 року на які посилається ОСОБА_1 у своїй заяві, відсутні.
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 25 грудня 2025 року.
Керуючись статтями 268, 423-429 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 25 грудня 2025 року.
Постанову Київського апеляційного суду від 25 грудня 2025 року - залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної ухвали.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна