КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 755/6177/25 Головуючий у суді І інстанції Гончарук В.П.
Провадження № 22-ц/824/12985/2026 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
11 червня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Голуб С.А., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 липня 2025року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
04 червня 2026 року безпосередньо до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 липня 2025 року, яким позов задоволено.
Апеляційна скарга подана із пропуском строку, встановленого статтями 287, 354 ЦПК України.
Згідно із вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ЦПК України встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення - шляхом подання до суду, що його ухвалив, заяви про перегляд цього рішення (стаття 284 ЦПК України), а також загальний порядок - апеляційне оскарження (частина четверта статті 287 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України року у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Тобто зазначений порядок є спеціальним і представляє окрему стадію судового процесу, дотримання якої для відповідача є обов`язковим.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 квітня 2026 року заяву відповідача про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Тому процесуальне право на звернення з апеляційною скаргою на заочне рішення виникло у відповідача після постановлення цієї ухвали про його перегляд і строк на апеляційне оскарження почав відраховуватись з моменту постановлення зазначеної ухвали.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку 01 червня 2026 року та зазначив у ній, що ухвала суду першої інстанції про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення була завантажена до електронного кабінету відповідача у підсистемі «Електронний суд» 07 травня 2026 року.
Проте зазначені посилання не дають підстав вважати, що строк на апеляційне оскарження не пропущено, оскільки початок перебігу строку на апеляційне оскарження заочного рішення починає відраховуватися не з дня вручення відповідачу ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, а з дня постановлення такої ухвали (див. 71, 76, 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20).
При цьому відповідач клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження заочного рішення з причин, які можливо визнати поважними, в апеляційній скарзі не заявляв, а в силу диспозитивності цивільного судочинства суд не може самостійно поновити цей процесуальний строк.
Безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, відповідачу необхідно надати суду апеляційної інстанції заяву, в якій, вказавши на підстави поважності причин пропуску установленого законом строку на апеляційне оскарження, з посиланням на відповідні докази, порушити питання про поновлення цього процесуального строку.
З огляду на вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для зазначення нею поважних причин для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
Керуючись статтями 127, 354, 356, 357 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 липня 2025 року залишити без руху та встановити строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в іншому випадку буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя С.А. Голуб