Справа №2-п-2183/07
2-зз/295/8/26
УХВАЛА
про скасування заходів забезпечення позову
11.06.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого судді Перекупки І.Г.,
при секретарі судового засідання Хробусту А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, застосованих відповідно до ухвали від 27.03.2007 року у справі 2-П-2183/07,-
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Богунського районного суду міста Житомира перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності на частину будинку, визнання заповіту частково недійсним.
Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 27 березня 2007 року була задоволена заява ОСОБА_2 про забезпечення позову та накладено арешт на 10/100 частин домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_4 ; накладено арешт на 40/100 частин домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_5 ; заборонено здійснювати будівельні та ремонтні роботи в зазначених частинах будинку.
30 квітня 2026 року ОСОБА_1 до суду була подана заява про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 27.03.2007 по вказаній вище справі, яка мотивована тим, що підстави для збереження заходів забезпечення позову вже відпали, бо ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 13.12.2007 первісний позов було залишено без розгляду.
Сторони по справі в судове засідання не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Згідно з приписами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 27 березня 2007 року була задоволена заява ОСОБА_2 про забезпечення позову та накладено арешт на 10/100 частин домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_4 ; накладено арешт на 40/100 частин домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_5 ; заборонено здійснювати будівельні та ремонтні роботи в зазначених частинах будинку.
Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 13.12.2007 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності на частину будинку, визнання заповіту частково недійсним - залишено без розгляду та повернуто сплачений судовий збір.
Питання про скасування заходів забезпечення позову залишилось не вирішеним.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року № ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно з вимогами ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому ЄСПЛ у своєму рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Також ЄСПЛ у своєму рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. Крім того, при вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» від 17 липня 2008 року Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Разом із тим, у постанові Верховного суду України від 25 травня 2016 року зазначено, що забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно із вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Приписами п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
За змістом ст. ст. 149 - 153 ЦПК України забезпечення позову це заходи, які вживаються судом для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.
Відповідно до ч.1 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно ч. ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
З огляду на викладене, враховуючи те, що потреба в забезпеченні позову, що зумовлювала його застосування, вже відпала, а ухвала про залишення позовної заяви без розгляду набрала законної сили, керуючись принципом верховенства права та непорушності права власності, суд дійшов переконливого висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 247, 258 - 260, 353 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, застосованих відповідно до ухвали від 27.03.2007 року у справі 2-П-2183/07 - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 27.03.2007 року у справі 2-П- 2183/07 шляхом зняття арешту на 10/100 частин домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належали ОСОБА_4 ; зняття арешту на 40/100 частин домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_5 ; скасування заборони здійснення будівельних та ремонтних робіт в зазначених частинах будинку.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ч.12 ст. 153, ст. 261 ЦПК України. Оскарження ухвали в апеляційному порядку зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя І.Г. Перекупка