У Х В А Л А
про повернення апеляційної скарги
Справа № 560/733/26 м. Вінниця 11 червня 2026 року
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Яремчукa К.О., суддів - Гнап Д.Д. Сушка О.О. , розглянувши клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі, окрім іншого, йшлося про необхідність відстрочення сплати судового збору, що розцінено судом як подання відповідного клопотання. Апелянт зокрема вказав на те, що у нього відсутні бюджетні асигнування на сплату судового збору.
Ухвалою суду від 29 травня 2026 року клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору залишено без задоволення, а апеляційну скаргу - без руху, надавши скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали від 29 травня 2026 року військовою частиною повторно подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке обґрунтоване відсутністю достатніх бюджетних асигнувань на сплату судового збору.
Розглянувши подане апелянтом клопотання, колегія суддів зважає на таке.
Частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічну норму містить і Закон України "Про судовий збір", частиною 1 статті 8 якої передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за певних умов, що визначені цією нормою.
Водночас при вирішенні поданого клопотання апеляційний суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим. Це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб. При цьому, встановлюючи таке регулювання, держави користуються певною свободою розсуду; застосовані обмеження не повинні обмежувати доступ, що залишається індивідууму таким чином або в такій мірі, що сутність права порушується; обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети і якщо не існує розумного співвідношення пропорційності між використаними засобами та метою, яку потрібно досягти; національні суди надають звільнення від судових зборів тим заявникам, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію (Marina v. Latvia, № 46040/07, п. 50, 52); такі особливості, як здатність заявника сплатити судові збори та стадія розгляду справи, враховуються при оцінці того, чи був порушений доступ до суду (Paykar Yev Haghtanak Ltd v. Armenia, № 21638/03, п. 48).
Так, ухвалою суду апеляційної інстанції від 29 травня 2026 року клопотання представника апелянта про відстрочення сплати судового збору, що надійшло разом із апеляційною скаргою, залишене без задоволення та встановлено скаржнику достатній (десятиденний) строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Проте на виконання вимог ухвали суду представник апелянта знову звернувся до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, посилаючись при цьому на ті ж обставини, яким суд уже надав правову оцінку.
На переконання колегії суддів, долучена до клопотання про відстрочення сплати судового збору копія основної заявки-розрахунку на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення не свідчить про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, а підтверджує факт формування військовою частиною запиту на потребу в коштах.
З огляду на викладене суд вважає, що апелянтом не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору.
Відтак клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
При цьому станом на 10 червня 2026 року вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, судовий збір не сплачено.
Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згадана норма за своїм змістом є бланкетною та відсилає до приписів статті 169 КАС України, пунктом 1 частини 4 якої передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, у вказаній вище нормі йдеться про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, згідно з якою суд повинен повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала, у разі неусунення недоліків, що така містила, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене і беручи до уваги те, що апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, колегія суддів дійшла висновку повернути таку апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Керуючись статтями 133, 169, 248, 251, 298 КАС України,
УХВАЛИВ:
Клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу вйіськової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Копію ухвали також надіслати позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Суддя-доповідач Яремчук К.О.
Судді Сушко О.О. Гнап Д.Д.