Справа № 638/11637/26
Провадження № 2/638/8676/26
УХВАЛА
10 червня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі - Позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідачка), у якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором.
У відповідь на запит суду надійшла інформація з реєстру територіальної громади міста Харкова, з якої встановлюється зареєстроване місце проживання Відповідачки у період 26.08.2015 по 27.05.2021 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру, Відповідачка з 20.07.2021 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суд, розглянувши матеріали позовної заяви, дійшов висновку, що зазначена заява подана з порушенням правил підсудності на підставі такого.
Відповідно до частини першої статті 27 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Суд встановив, що Відповідачка проживає на території, на яку не поширюється юрисдикція Шевченківського районного суду м. Харкова, у зв`язку з чим вважає за необхідне передати цивільну справу до Луцького міськрайонного суду Волинської області, до територіальної юрисдикції якого вона належить.
Суд враховує вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року вказав, що «фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» … Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Таким чином, згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Розгляд справи судами з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням статті 6 Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378 ЦПК України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 31, 187 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Справу №638/11637/26 передати за підсудністю до Луцького міськрайонного суду Волинської області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя О.В. Малахова