УХВАЛА
про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень
10 червня 2026 року
м. Київ
справа №240/23219/25
адміністративне провадження №К/990/16620/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., розглянувши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року
у справі № 240/23219/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо проведення з 01 червня 2025 року перерахунку пенсії без урахування довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження з 03 травня 1986 року по 20 травня 1986 року, виданої Житомирською лікарнею ім. О.Ф. Гербачевського;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області здійснити з 01 червня 2025 року перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження з 03 травня 1986 року по 20 травня 1986 року, виданої Житомирською лікарнею ім. О.Ф. Гербачевського;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області поновити йому раніше встановлений розмір пенсії до її перерахунку, з дати зменшення розміру пенсії, тобто з 01 червня 2025 року.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обчислення з 01 червня 2025 року пенсії ОСОБА_1 , виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 червня 2025 року пенсію по інвалідності, передбачену статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням заробітної плати, взятої за роботу в зоні відчуження з 03 травня 1986 року по 20 травня 1986 року, згідно з довідкою, виданою Житомирською лікарнею ім. О.Ф. Гербачевського, без обмеження її максимального розміру.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 10 квітня 2026 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2026 року відкрито касаційне провадження, витребувано з Житомирського окружного адміністративного суду справу №240/23219/25 та надано учасникам справи строк для надання відзиву та письмових пояснень на касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі №240/23219/25 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Від позивача заперечень на зазначене клопотання до суду не надходило. При цьому матеріали касаційного провадження свідчать, що копію ухвали про відкриття касаційного провадження разом із копією касаційної скарги ним отримано 23 травня 2026 року, що підтверджує належне повідомлення позивача про подання Управлінням касаційної скарги та заявлене у її межах клопотання про зупинення виконання судових рішень.
Отже, позивач був належним чином поінформований про про відкриття касаційного провадження та заявлене в касаційній скарзі клопотання, однак своїм процесуальним правом на подання заперечень щодо нього не скористався.
Розглядаючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суддя-доповідач виходить з такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно із частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
З огляду на частину першу статті 340 КАС України питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, вирішує суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду.
Верховний Суд зазначає, що для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як винятковий захід, повинні бути істотні підстави, при цьому таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін.
Також Суд звертає увагу на пункт "с" Рекомендацій(95)5 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних або комерційних справах» від 07 лютого 1995 року, в якому вказано, що якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, дозволити зупиняти виконання тільки тоді, коли в результаті виконання особі, яка подала скаргу, буде завдано непоправної або серйозної шкоди або коли це унеможливить здійснення правосуддя на більш пізньому етапі.
Крім того, у пунктах «b» та «d» Рекомендацій Rec(2003)16 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо виконання адміністративних рішень і судових рішень у сфері адміністративного права» від 09 вересня 2003 року наголошено на тому, що якщо в законодавстві не передбачено, що подача скарги на рішення автоматично зупиняє виконання даного рішення, сторонам повинна бути надана можливість звернутися до судових органів із клопотанням про призупинення виконання оскаржуваного рішення для забезпечення їх прав та інтересів; при винесенні рішення за клопотанням про призупинення виконання рішення судові органи повинні враховувати права та інтереси третіх осіб.
Також Суд бере до уваги положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункт 55), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у більшості правових систем існують процедури зупинення або відстрочення виконання рішення; зупинення або відстрочення є, безперечно, необхідними в деяких випадках.
У справі, що розглядається, предметом спору є правомірність обчислення пенсії позивача та його право на отримання пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням заробітної плати за роботу в зоні відчуження, а також без обмеження її максимального розміру. Виконання оскаржуваних судових рішень пов`язане зі здійсненням виплат за рахунок коштів Пенсійного фонду України у вигляді пенсійного забезпечення та виплатою сум, нарахованих у результаті перерахунку пенсії.
Оцінюючи доводи заявленого клопотання, суддя-доповідач враховує, що реалізація зазначених судових рішень до завершення їх перегляду в касаційному порядку передбачає здійснення перерахунку пенсії позивача та подальшу виплату пенсії у збільшеному розмірі.
Суд бере до уваги, що у разі скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у касаційному порядку поворот виконання таких рішень може бути істотно ускладненим або фактично неможливим з огляду на приписи статті 381 КАС України, яка встановлює спеціальні та обмежені підстави для повороту виконання рішень про присудження пенсійних виплат та інших періодичних платежів з державних фондів. За таких обставин виконання судових рішень до завершення їх касаційного перегляду може спричинити настання фінансових наслідків, усунення яких у разі подальшого скасування таких рішень буде істотно ускладненим.
Крім того, Суд ураховує, що зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має тимчасовий характер, не вирішує спір по суті та спрямоване виключно на збереження існуючого правового та фактичного стану до ухвалення остаточного рішення судом касаційної інстанції. При цьому таке зупинення не позбавляє позивача права на отримання відповідних сум пенсії у разі залишення судових рішень без змін, водночас дає змогу уникнути настання наслідків, усунення яких у разі подальшого скасування таких рішень буде істотно ускладненим.
З урахуванням предмета спору, який пов`язаний із перерахунком та виплатою пенсійного забезпечення за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також особливостей повороту виконання рішень про присудження пенсійних виплат, суддя-доповідач доходить висновку про наявність підстав для зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Аналогічна правова позиція щодо застосування положень пункту 4 частини першої статті 340 та частини першої статті 375 КАС України, висловлена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 16 травня 2025 року у справі №120/845/24, від 09 липня 2025 року у справі №520/32171/24, від 08 жовтня 2025 року у справі №420/1897/25 та від 23 січня 2026 року у справі №280/1098/25.
Керуючись статтями 44, 241, 248, 340, 344, 375 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі № 240/23219/25 задовольнити.
Зупинити виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі № 240/23219/25 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк