Єдиний унікальний номер 441/620/26
Провадження № 4-с/448/4/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
10.06.2026 року Мостиський районний суд Львівської області в особі головуючого судді Кічак Ю.В., перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання,
В С Т А Н О В И В:
Згідно ухвали Городоцького районного суду Львівської області від 24.03.2026 року прийнято до розгляду скаргу заявника ОСОБА_1 на дії державного виконавця Городоцького відділу ДВС у Львівському районі Львівської області у ВП №45835550.
Разом з тим, 11.05.2026 року вказану скаргу згідно ухвали Городоцького районного суду Львівської області передано за підсудністю до Мостиського районного суду Львівської області.
Перевіривши скаргу з доданими до неї матеріалами, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
Так, згідно ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з ст.447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Оскільки в розділі VII ЦПК України не визначено форму та зміст скарги, слід застосувати аналогію права на підставі ч.9 ст.10 ЦПК України, де передбачено наступне: якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
У відповідності до роз`яснень наданих у п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року за № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в Законі України "Про виконавче провадження", зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються відповідні положення норм ЦПК України щодо залишення її без руху.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити відомості: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язків досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У порушення вказаної статті ЦПК України, скарга не містить - відповідного державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, дії чи бездіяльність якого оскаржуються.
Суб`єктом оскарження зазначено Городоцький відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області, проте відповідно до ЄДРПОУ вірна назва юридичної особи - Городоцький відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Згідно ч.11 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, а скаржнику ОСОБА_1 необхідно надати строк для усунення зазначених вище недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 175, 177, 185, 187, 260, 261, 447-1, 448 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання - залишити без руху.
Надати скаржнику ОСОБА_1 строк - 5 (п`ять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення скарги без руху та роз`яснити, що у випадку виконання ним у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, скарга вважається поданою в день первісного її подання, інакше така вважається неподаною та повертається йому.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Ю.В. Кічак