Справа № 539/2299/26
Провадження № 2/539/1859/2026
УХВАЛА
про відмову в зупиненні провадження у справі
11.06.2026
місто Лубни Полтавської області
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючої судді Мирошникової О. Ш.
за участю: секретаря судового засідання Коваль Ю. А., представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянув в відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом:
ОСОБА_3 - позивач, до
ОСОБА_4 - відповідач,
про стягнення аліментів, та
постановив цю ухвалу про таке:
І. Суть клопотання та позиції учасників справи:
1.04.06.2026 представник відповідача подав суду клопотання про зупинення провадження у цій справі на період перебування відповідача у складі сил та засобів угруповання військ (сил) оборони, що переведені на воєнний стан.
1.1.Обґрунтування клопотання: відповідач проходить службу у Національній поліції України та з 12.03.2026 перебуває на посаді батальйону поліції особливого призначення (стрілецькому), з 20.02.2026 відповідач відряджений до складу сил та засобів угрупування військ (сил) оборони, з метою забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України в порядку взаємодії підрозділів поліції з Збройними Силами України, що є підставою за пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України для зупинення провадження.
2.В судовому засіданні позивачка та її представниця заперечували проти клопотання представника відповідача, просили суд відмовити в зупиненні провадження у справі, оскільки це клопотання є необґрунтованим, таким, що не відповідає завданням цивільного судочинства і є проявом зловживання процесуальними правами з боку відповідача.
2.1.Обґрунтування заперечень: (1) відповідач та його представник не довели обставини, які б унеможливлювали участь відповідача у розгляді справи та доводили б існування причинно-наслідкового зв`язку між фактом проходження служби (відрядження) та дійсною неможливістю реалізації відповідачем своїх процесуальних прав, оскільки з доданої до клопотання довідки неможливо встановити чи перебуває відповідач безпосередньо в зоні ведення бойових дій або у специфічних умовах, які повністю виключають фізичну чи технічну можливість зв`язку із судом; (2) відповідач має реальну можливість реалізувати процесуальні права, оскільки він спілкується через мережу Інтернет з позивачкою, зокрема надіслав їх повідомлення одразу після отримання сповіщення про відкриття провадження в цій справі, знайшов адвоката та уклав з ним договір для представництва інтересів в цій справі, через свого адвоката подав клопотання про зупинення провадження у справі; (3) неприпустимо ставити інтереси дітей та їх права на належне утримання в залежність від тривалості воєнного стану та перебування відповідача на службі, оскільки зупинення провадження з цих підстав фактично має невизначені часові рамки.
ІІ. Закон, яким керувався суд:
3.Конвенція про права дитини:
Стаття 3 - в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.
4.Сімейний кодекс України:
Частини сьома - десята статті 7 - дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Частини перша та друга статті 141 - мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини…
Стаття 180 - батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
5.Цивільний процесуальний кодекс України:
Пункт 2 частини першої статті 251 - суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: перебування сторони… у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Пункт 2 частини першої статті 253 - провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони… у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом:
6.19.05.2026 суд прийняв до розгляду та відкрив провадження в цій справі.
6.1.Предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на малолітнього тринадцятирічного сина сторін спору, який проживає разом з позивачкою у розмірі однієї третьої частки з усіх видів доходу відповідача до досягнення дитиною повноліття.
7.Відповідач є підполковником поліції, з 07.11.2015 по цей час проходить службу в Національній поліції України та з 12.03.2026 перебуває на посаді начальника відділення зв`язку та спеціальної техніки батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУ НП в Полтавській області.
7.1.З 20.02.2026 відповідач до особливого призначення відряджений до складу сил та засобів угрупування військ (сил) оборони, з метою забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України в порядку взаємодії підрозділів поліції із (військовими частинами) Збройними Силами України, ГУР Міністерства оборони України, представниками інших складових сектору безпеки й оборони.
7.2.Ці обставини підтверджуються довідкою Управління кадрового забезпечення ГУ НП в Полтавській області від 26.05.2026.
ІV. Мотивована оцінка суду:
8.Вирішуючи клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, суд зазначає таке:
8.1.Предметом розгляду у цій справі є вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів на малолітню дитину, тобто спір безпосередньо стосується забезпечення належного рівня життя та утримання дитини, потреби якої мають поточний і безперервний характер.
8.2.Відповідно до Конвенції про права дитини, Сімейного кодексу України під час вирішення спорів, які стосуються дітей, пріоритетне значення має забезпечення найкращих інтересів дитини.
8.3.Суд розглянув це клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі з дотриманням цього принципу забезпечення найкращих інтересів дитини - малолітнього ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
9.Надалі суд, виходячи з принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, надасть відповідь на питання: Чи є у цій справі підстави для обов`язкового зупинення провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України у зв`язку з проходженням відповідачем служби в Національній поліції та його відрядженням до складу сил і засобів угрупування військ (сил) оборони?
9.1.Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 та пункту другого частини першої статті 253 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції до припинення перебування сторони у складі відповідних формувань.
9.2.Отже, для застосування цих норм необхідним є сукупність таких обставин: перебування сторони у складі ЗСУ або іншого утвореного відповідно до закону військового формування, переведення такого формування на воєнний стан або його залучення до виконання відповідних завдань.
9.3.Довідкою від 26.05.2026 підтверджено, що відповідач з 20.02.2026 відряджений до складу сил та засобів угрупування військ (сил) оборони для забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії проти України.
9.4.Суд зазначає, що відповідач є підполковником поліції та наразі проходить службу в Національній поліції та є відрядженим до складу сил та засобів угрупування військ (сил) оборони для виконання завдань із забезпечення національної безпеки та оборони у взаємодії із ЗСУ.
9.5.Суд вважає, що наведені в довідці відомості не підтверджують перебування відповідача у складі ЗСУ або іншого утвореного відповідно до закону саме військового формування.
9.6.Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
9.7.Тобто, поліцейські проходять службу в поліції та не є військовослужбовцями.
9.8.Суд зазначає, що сама по собі участь підрозділів Національної поліції у виконанні завдань для забезпечення національної безпеки та оборони, а також відрядження поліцейського до складу сил та засобів угрупування військ (сил) оборони не змінює статусу Національної поліції як правоохоронного органу та не свідчить про набуття поліцейським статусу військовослужбовця чи члена військового формування.
9.9.Інших доказів того, що відповідач проходить військову службу в ЗСУ або перебуває у складі іншого військового формування, утвореного відповідно до закону, відповідач суду не надав.
9.10. За таких обставин суд зазначає, що Національна поліція не є військовим формуванням у розумінні пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, тому відсутня одна із обов`язкових передумов для зупинення провадження.
10.Також відповідач не надав суду доказів того, що проходження служби фактично унеможливлює реалізацію ним процесуальних прав та обов`язків у цій справі. Навпаки, матеріали справи свідчать про наявність у нього реальної можливості брати участь у процесі через представника, оскільки після відкриття провадження він уклад договір про надання правничої допомоги з адвокатом, що забезпечує представництво його інтересів та через представника подав до суду відповідне клопотання.
10.1.Суд вважає, що відповідач не позбавлений можливості подати суду через представника відомості про свій матеріальний стан, доходи, утриманців, стан здоров`я та інші обставини, що мають значення для розгляду питання для вирішення спору про стягнення аліментів.
10.2.За таких обставин, суд вважає, що відповідач не позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права та здійснювати захист своїх інтересів в суді.
11.Суд також враховує, що предметом спору є стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
11.1. Процесуальне законодавство пов`язує поновлення провадження у справі із припиненням перебування особи у складі відповідного формування, а тривалість такого перебування наразі є невідомою.
11.2. Зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі сил та засобів угрупування військ (сил) оборони фактично призвело б до відкладення вирішення питання щодо належного матеріального забезпечення малолітньої дитини на невизначений строк, що істотно вплине на права та законні інтереси малолітнього сина сторін, який потребує постійного належного матеріального забезпечення.
11.3. Тому зупинення провадження на невизначений строк не відповідає принципам забезпечення найкращих інтересів дитини та завданню цивільного судочинства щодо своєчасного розгляду і вирішення справи.
V. Висновок суду:
12. За встановлених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, тому клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.
З цих підстав суд постановив:
1.Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів.
2.Копію цієї ухвали вручити учасникам справи.
3.Ухвала набирає законної сили з негайно після її проголошення і не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
4.Суддя підписала повну ухвалу 11.06.2026.
Суддя Лубенського міськрайонного суду
Полтавської області Мирошникова О. Ш.