Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про відкриття спрощеного провадження у справі
12 червня 2026 року Справа № 520/15509/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Адвокат, Коробка Андрій Борисович, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:
- визнати незаконною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 28.12.2022 до 24.04.2026 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 28.12.2022 до 24.04.2026 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 за Стаття 7. Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік було встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2393 гривні, з 1 липня - 2508 гривень, з 1 грудня - 2589 гривень. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589,00 грн. Стаття 7. Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік було встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" передбачено, що станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 3 028,00 грн. статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" в розмірі 3028,00 грн з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Разом з позовною заявою представником позивача було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору відповідно до ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» як учасника бойових дій у справах, пов`язаних з порушенням моїх прав.
При цьому, позивач оскаржує виплату грошового забезпечення не у належному розмірі
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати.
Отже, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону та додаткового звільнення не потребує.
З огляду на викладене у задоволенні клопотання слід відмовити.
Також представник позивача просить суд визнати причини пропуску строків на звернення до суду поважними, та поновити їх.
Розглядаючи вказане клопотання суд зазначає наступне.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Натомість, ч.2 ст. 233 КЗпП України (в редакції до 19.07.2022 року) встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Офіційне тлумачення положення указаної норми надав Конституційний Суд України у рішеннях від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013. Конституційний Суд України дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення, положення ч.2 ст. 233 КЗпП України у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Згідно з пунктом 2.1 мотивувальної частини вказаного рішення поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків.
Верховний Суд, надаючи оцінку поняттям «грошова винагорода», «одноразова грошова допомога при звільненні» та «оплата праці» і «заробітна плата», які використовується у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, виснував, що вказані поняття є рівнозначними.
Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Законом № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Проте, рішенням Конституційного Суду № 1-р/2025 від 11.12.2025 було визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.
Встановлено, що частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Суд у вказаному рішенні наголосив, що установлення тримісячного строку звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України, порушує гарантії своєчасного одержання винагороди за працю та позбавляє працівника реальної можливості ефективно реалізувати право на судовий захист, що суперечить частині першій статті 8, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України.
Як зазначалося, що Конституційний Суд України розмежував:
- тримісячний строк для звернення звільненого працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат;
- тримісячний строк для звернення працівника під час дії трудових відносин до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.
Останній передбачений частиною першою статті 233 КЗпП України, приписи якої Конституційний Суд України визнав неконституційними.
Суд виходить з того, що спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку з виплатою грошового забезпечення.
При цьому спірні виплати за своєю правовою природою є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, тобто належать до виплат, пов`язаних з оплатою праці (служби), оскільки мають системний зв`язок із виконанням службових обов`язків та гарантуються державою.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.04.2026 №133/нст Старшого лейтенанта ОСОБА_2 , [номер приховано], начальника групи цивільно-військового співробітництва штабу НОМЕР_4 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_2 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) від 11 квітня 2026 року № 132 на посаду начальника групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_6 , вважати таким, що справи та посаду здав і вибув для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_6 .
З 24 квітня 2026 року позивач виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
З даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду 08.06.2026 (зареєстровано судом 09.06.2026).
Отже, станом на день звернення позивача до суду 08.06.2026 з дати його виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення 24.04.2026 минуло 46 календарних днів, тобто позов подано у межах тримісячного строку, встановленого ст.233 КЗпП України.
З огляду на викладе, суддя приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, а тому заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
Поданий адміністративний позов відповідає вимогам ст.ст. 160, 161, 172 КАС України.
Згідно з положеннями статті 19 КАС України спір належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Виходячи з положень ст.ст. 171, 257 КАС України, оскільки справа належить до справ незначної складності, позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Також позивачем було подано клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати докази з військової частини НОМЕР_2 а саме : довідку про нарахування та виплати види грошового забезпечення (розширену) за весь період проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , довідку про розмір прожиткового мінімуму, який був застосований при розрахунку виплаченого грошового забезпечення за весь період проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що на адвокатський запит б/н від 14.05.2026 року направлений до військовій частині НОМЕР_2 на електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , військова частина НОМЕР_2 в надані по адвокатському запиті б/н від 14.05.2026 вище зазначені довідки надати відмовилась.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
З огляду на викладене, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, відповідачу необхідно надати суду усі матеріали, що були або мали бути взяті ними до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду, що випливає з положень ч. 6 ст. 60 КАС України.
Окремо суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 7 ст. 80 КАС України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Враховуючи обставини справи та з метою всебічного та повного розгляду справи, суд вважає необхідним задовольнити клопотання представника позивача та витребувати у Військової частини НОМЕР_2 довідку про нарахування та виплату грошового забезпечення (всіх його складових) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за весь період проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 , а саме за період з 28.12.2022 до 24.04.2026, довідку про розмір прожиткового мінімуму, який був застосований при розрахунку виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за весь період проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 , а саме за період з 28.12.2022 до 24.04.2026.
Окремо суд зауважує, що відповідно до ч. 9 ст. 80 КАС України, у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
З огляду на викладене, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, відповідачу необхідно надати суду усі матеріали, що були або мали бути взяті ними до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов, зокрема, але не виключно: довідку про нарахування та виплату грошового забезпечення (всіх його складових) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за весь період проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 , а саме за період з 28.12.2022 до 24.04.2026, довідку про розмір прожиткового мінімуму, який був застосований при розрахунку виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за весь період проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 , а саме за період з 28.12.2022 до 24.04.2026.
Керуючись положеннями ст. ст. 9, 12, 19, 121, 160-162, 171, 172, 241, 243, 248, 256-262, 294, 295 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Відкрити спрощене провадження в адміністративній справі № 520/15509/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_7 ) до Військової частини НОМЕР_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Клопотання позивача про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати від відповідача у строк для подання відзиву надати суду усі матеріали, що були або мали бути взяті ними до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов, зокрема, але не виключно: довідку про нарахування та виплату грошового забезпечення (всіх його складових) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за весь період проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 , а саме за період з 28.12.2022 до 24.04.2026, довідку про розмір прожиткового мінімуму, який був застосований при розрахунку виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за весь період проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 , а саме за період з 28.12.2022 до 24.04.2026.
Встановити строк відповідачу для подання до суду відзиву на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі.
Встановити позивачу строк, не більше трьох днів з дня отримання відзиву на позов, для надання до суду відповіді на відзив, надіславши відповідачу, третім особам копію відповіді на відзив та доданих до нього документів.
Встановити відповідачу строк, не більше трьох днів з дня отримання відповіді на відзив, для надання до суду заперечень на відповідь на відзив, надіславши позивачу, іншому відповідачу, третім особам копію заперечень та доданих до них документів.
Зобов`язати сторін подати письмову заяву про отримання рішення суду електронною поштою на відповідну адресу електронної пошти зазначену у заяві.
Роз`яснити сторонам, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження.
Роз`яснити позивачу, що він має право подати клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву, а відповідач зазначене клопотання має подати в строк для подання відзиву.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за посиланням - http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.
Копії даної ухвали направити учасникам справи.
Роз`яснити особам, які беруть участь у справі, про наявність у них процесуальних прав і обов`язків, що передбачені ст.ст. 44, 45, 47, 51, 54, 60, 77, 131, 198, 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Cуддя Супрун Ю.О.