УХВАЛА
12 червня 2026 р. Справа № 520/29466/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 по справі № 520/29466/25
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу.
На зазначене рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2026 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 року по справі № 520/29466/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу - залишено без руху.
Надано відповідачу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз`яснено заявнику апеляційної скарги, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2026 по справі № 520/29466/25, з інших підстав, ніж наведені у клопотанні, заявленому в апеляційній скарзі, з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку та квитанції або оригіналу іншого документу про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн.
На виконання вимог зазначеної ухвали суду від 27.04.2026 до Другого апеляційного адміністративного суду, через систему "Електронний суд", надійшла уточнена заява відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідач вказує, що з 07.02.2026, тобто за 12 днів до ухвалення рішення судом першої інстанції, офіцер юридичної служби старший лейтенант юстиції ОСОБА_2 раптово захворів та втратив здатність виконувати службові обов`язки, що підтверджується випискою зі стаціонарної карти № 734 КНП ХОР «Обласний кардіологічний центр» (Харків, вул. Новгородська, 85): стаціонарне лікування 09.02.2026 - 23.02.2026. Діагноз: рецидивуюча ТЕЛА (тромбоемболія легеневої артерії), ризик помірний (шкала PESI 82 бали, II клас); мультифокальний атеросклероз, ІХС, стабільна стенокардія напруги I ФК, гіпертонічна хвороба II ст., III ступінь, ризик високий. За рішенням ВЛК при виписці - відпустка за станом здоров`я на 30 календарних днів. Виписка зі стаціонарної карти № 3936 ВМКЦ Північного регіону (Харків, вул. Культури, 5): стаціонарне лікування 05.03.2026 - 27.03.2026. Діагноз: неускладнений гіпертонічний криз від 05.03.2026, стан після рецидивуючої ТЕЛА (23.09.2025 та 08.02.2026), гіпертонічна хвороба II ст. Виписаний з покращенням. Протокол штатної 12 Регіональної ВЛК (Харків) № 2026-0325-1200-0463 0 від 25.03.2026: ОСОБА_2 визнано непридатним до військової служби (ст. 38а графи III Розкладу хвороб, «Захворювання, пов`язане з захистом Батьківщини»).
Після цього, ОСОБА_2 подав документи для звільнення з військової служби за станом здоров`я та фактично припинив службову діяльність. Таким чином, ОСОБА_2 перебував у стані медично підтвердженої неможливості виконання службових обов`язків безперервно з 07.02.2026 по 27.03.2026, тобто протягом всього тридцятиденного строку на апеляційне оскарження (19.02 - 21.03.2026) і ще шість днів після його спливу. Ця обставина за своєю правовою природою принципово відрізняється від «неналежної організації роботи», яку суд визнав суб`єктивною. Хвороба працівника є класичним прикладом об`єктивної, непередбачуваної, зовнішньої обставини, яка не залежить від волі керівника і не може бути усунута організаційними заходами.
Що стосується періоду з 23.03.2026 по 17.04.2026, повідомив, що 23.03- 27.03.2026 ОСОБА_2 продовжував стаціонарне лікування у ВМКЦ ПіР (виписаний лише 27.03.2026). Двоє діючих офіцерів служби - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в цей час вели 264 активних справи одночасно, а також виконували весь інший масив правової роботи (експертиза наказів, акти службових розслідувань, акти на списання тощо), що робило неможливим негайне складання апеляційної скарги після спливу строку. 27.03- 17.04.2026 після виписки ОСОБА_2 він фактично не відновився до несення служби, оскільки розпочав процедуру звільнення з військової служби. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжували забезпечувати роботу служби удвох за наявності 385 судових справ у квітні 2026 р. та повного обсягу іншої правової роботи. Апеляційна скарга підготовлена та подана 17.04.2026 - тобто через 21 день після виписки ОСОБА_2 . Цей строк є об`єктивно мінімально необхідним для підготовки мотивованої апеляційної скарги в умовах одночасного ведення понад 385 справ двома офіцерами. Таким чином, для всього строку з 19.02 по 17.04.2026 наявні конкретні, задокументовані причини: відсутність ОСОБА_2 через хворобу (19.02 - 27.03) та об`єктивна неможливість ОСОБА_3 і ОСОБА_5 одночасно вести сотні справ, виконувати повний обсяг правової роботи й підготувати апеляційну скаргу (27.03 - 17.04) за умов хронічного некомплекту особового складу служби.
Враховуючи викладене просить суд поновити строк на апеляційне оскарження.
Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення Харківського окружного адміністративного суду, прийнято в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін 19.02.2026.
Отже, строк на апеляційне оскарження закінчився 23.03.2026 (з урахуванням вихідних).
Разом з цим, апеляційну скаргу подано відповідачем до суду 17.04.2026 (направлено через систему "Електронний суд"), тобто, поза межами тридцятиденного строку, встановленого ч. 2 ст.295 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Положеннями ч.ч. 2,6 ст.121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Отже, законодавством регламентовано право суду продовжити встановлений ним процесуальний строк та поновити строк, встановлений законом.
Крім того, відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Колегією суддів встановлено, що відповідно до долучених до матеріалів справи виписок, офіцер юридичної служби старший лейтенант юстиції ОСОБА_2 у період з 07.02.2026 по 27.03.2026, тобто протягом всього тридцятиденного строку на апеляційне оскарження перебував на лікуванні. Такі доводи документально підтверджені, а тому підлягають врахуванню при наданні оцінки поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у період з 07.02.2026 по 27.03.2026.
Разом з цим, із апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 17.04.2026, тобто через 21 день з моменту завершення лікування офіцером юридичної служби старшим лейтенантом юстиції Герасименком Олегом Миколайовичем.
До того ж, відповідачем самостійно повідомлено, що Герасименко О.М. є не єдиним працівником, який займається представництвом Військової частини НОМЕР_1 у судах, а тому не зрозуміло, які саме причини унеможливими у строк на апеляційне оскарження подати апеляційну скаргу іншими працівниками юридичного відділу - офіцерами служби ОСОБА_3 та Жугою Р.
Що стосується доводів апелянта на значне навантаження у період спливу строку на апеляційне оскарження, слід зазначити наступне.
Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання апелянтом вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а тому не підтверджує наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Органи публічної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Суд наголошує, що відсутність на робочому місці особи, відповідальної за представництво інтересів відповідача в судах, не означає, що керівництво Військової частини НОМЕР_1 було позбавлене можливості організувати підготовку та подачу апеляційної скарги іншими її представниками.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2025 у справі № 320/10659/22.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо великої кількості судових справ за участі Військової частини НОМЕР_1 , виконавчих проваджень, матеріалів службових розслідувань, оскільки ці обставини стосуються внутрішньої організації роботи відповідача та не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.
Вищенаведене узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 24.06.2025 у справі № 240/14574/24.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатися правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, скаржник не зазначає та не надає.
Таким чином, оцінивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені апелянтом обставини не є об`єктивними, не пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.
За таких обставин, в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.
Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, копію ухвали від 27.04.2026 про залишення апеляційної скарги без руху, доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 28.04.2026 о 13:14 год.
Таким чином, строк для усунення недоліків закінчився 08.05.2026.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 по справі № 520/29466/25, у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 по справі № 520/29466/25, наведені Військовою частиною НОМЕР_1 .
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 по справі № 520/29466/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко