Справа № 953/1861/25
н/п 2-з/953/37/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" червня 2026 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Кіндера В.А., за участі секретаря судового засідання Меренкової К.Г., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О. І. Мещанінова» Харківської міської ради про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О. І. Мещанінова» Харківської міської ради про відшкодування моральної шкоди.
08 червня 2026 року до суду у цій справі надійшла заява позивачки про забезпечення доказів, відповідно до змісту якої ОСОБА_1 вважає, що для неупередженого розгляду справи необхідно здійснити забезпечення доказу шляхом призначення комісійної судово-медичної експертизи протоколу паталого-анатомічного дослідження № 556 від 10 червня 2019 року. Необхідність полягає в тому, що медична термінологія, яка використана в протоколі не зовсім зрозуміла цивільним особам та підлягає роз`ясненню фахівцями у медичній сфері. Для забезпечення доказів необхідно вилучити оригінал протоколу № 556 з Центрального паталого-анатомічного відділення КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О. І. Мещанінова».
Розглянувши подану заяву про забезпечення доказів, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів, відповідно до положень ч. 2 ст. 116 ЦПК України, є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Положеннями частини 5, 11 ст. 118 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Для вирішення питання про забезпечення доказів слід враховувати положення ст. 116 ЦПК України, а саме те, що така процесуальна дія може бути вчинена судом, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Звернення до суду із відповідною заявою це не лише спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати має ґрунтуватися на об`єктивних фактах, тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Заявниця у заяві просить здійснити забезпечення доказів шляхом призначення комісійної судово-медичної експертизи протоколу паталого-анатомічного дослідження № 556 від 10 червня 2019 року у зв`язку із незрозумілістю медичної термінології, яка застосована у протоколі. Для забезпечення доказів необхідно витребувати оригінал протоколу № 556, який в подальшому передати для проведення експертизи.
Дослідивши подану заяву, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення доказів не містить жодних обґрунтованих посилань на ризики чи загрози того, що докази, про забезпечення яких порушує питання заявник, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим. Тобто зазначена заява про забезпечення доказів не відповідає критеріям, визначеним статтею 116 ЦПК України, а тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про забезпечення доказів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 84, 116-118, 260, 353 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О. І. Мещанінова» Харківської міської ради про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.А. Кіндер