ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
11 червня 2026 року м. Чернівці Справа № 725/9555/23
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Лисака І.Н., Кулянди М.І., Литвинюк І.М., у порядку підготовки справи до розгляду за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Першотравневого (Чернівецького) районного суду м. Чернівці від 11 грудня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Першотравневого (Чернівецького) районного суду м. Чернівці від 11 грудня 2023 року заяву задоволено. Встановлено факт самостійного виховання та утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьком - ОСОБА_1 . Встановлено факт самостійного виховання та утримання малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її матір`ю - ОСОБА_2 .
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі ІНФОРМАЦІЯ_4 ) оскаржило його, подавши апеляційну скаргу через підсистему «Електронний суд».
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 26 травня 2026 року, крім іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Першотравневого (Чернівецького) районного суду м. Чернівці від 11 грудня 2023 року.
Зупинено дію рішення Першотравневого (Чернівецького) районного суду м. Чернівці від 11 грудня 2023 року, а також витребувано із Чернівецького районного суду м. Чернівці області цивільну справу за №725/9555/23 шляхом надіслання такої на адресу Чернівецького апеляційного суду у найкоротший строк.
10 червня 2026 року до Чернівецького апеляційного суду надійшов лист від Чернівецького районного суду м. Чернівці №725/9555/23/13994/26, згідно якого повідомлено, що останній виконати вимоги ухвали суду апеляційної інстанції про направлення справи №725/9555/23 не може, оскільки матеріали такої вилучені працівниками Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань 15 жовтня 2025 року у ході проведення обшуку.
У пунктах 2-3 рішення Ради суддів України №68 від 03.11.2017 року вирішено вважати незмінною позицію Ради суддів України щодо вилучення матеріалів судових справ і недопущення працівниками правоохоронних органів посягання на незалежність органів судової влади та перевищення ними своїх повноважень, висловлену у рішеннях Ради суддів України від Провадження №22-ц/822/1316/26
04 лютого 2016 року №12 та від 04 листопада 2016 року № 73. Зазначено, що при вилученні матеріалів судових справ, що перебувають у провадженні суду та розгляд яких не завершено, при проведенні слідчих дій на досудовому розслідуванні кримінальних проваджень продовжуються вчинятися дії, які посягають на незалежність органів судової влади і тим самим унеможливлюють забезпечення права на справедливий суд та мають ознаки впливу на суд, а також будуть перешкодою для здійснення правосуддя.
В силу ч.1 ст.1 ЗУ «Про Державне бюро розслідувань» Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції. Відповідно до ч.1 ст.2 цього Закону Державне бюро розслідувань у своїй діяльності керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на їх основі.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ч.1 ст.1 КПК України).
Так, за приписами ч.2 ст.84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті (ч.2 ст.98 КПК України).
Абзац 2 ч.2 ст.99 КПК України вказує на те, що матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.
За приписами ч.4 ст.99 КПК України дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, у тому числі комп`ютерних даних, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.
Частинами 1 та 3 ст.100 КПК України визначено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.
Таким чином, вилучені матеріали цивільної справи належать установі судової влади України та оригінали повинні бути повернуті до суду першої та/або апеляційної інстанції якнайшвидше.
З урахуванням наведеного та з метою забезпечення перегляду судових рішень колегія приходить до висновку про необхідність витребування оригіналу справи у Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань.
Керуючись ст.ст.359 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Витребувати у Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань оригінал цивільної справи за №725/9555/23 шляхом надіслання такої на адресу Чернівецького апеляційного суду у найкоротший строк.
Після надходження матеріалів справи провести її підготовку до апеляційного розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І.Н. Лисак
М.І. Кулянда
І.М. Литвинюк