УХВАЛА
15 червня 2026 року
м. Київ
cправа № 917/1761/25
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючого), Власова Ю. Л., Малашенкової Т. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Полтавський Ливарно-механічний завод"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2024
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод електросплав Дніпро"
до Приватного підприємства "Полтавський Ливарно-механічний завод"
про стягнення 379 973,35 грн,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Полтавський Ливарно-механічний завод" (далі - Підприємство, скаржник) звернулося 29.05.2026 через підсистему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 у справі № 917/1761/25 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.02.2026 про залишення позовної заяви без розгляду; поновити строк на касаційне оскарження постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 у справі № 917/1761/25.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу (частина третя статті 288 ГПК України).
Згідно зі статтею 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Частиною четвертою статті 290 ГПК України унормовано, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
Як убачається з ЄДРСР, постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 у справі № 917/1761/25 ухвалено 19.03.2026, повний текст її складено 30.03.2026, отже, строк на касаційне оскарження за приписами частини першої статті 288 ГПК України з урахуванням частини четвертої статті 116 ГПК України припадає на 20.04.2026.
Касаційну скаргу подано скаржником до суду 29.05.2026 через Електронний суд, тобто з пропуском встановленого частиною першою статті 288 ГПК України строку на касаційне оскарження постанови у цій справі.
В тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що 18.05.2026 Підприємством було отримано копію постанови (оформлену належним чином за підписом трьох суддів) Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 по справі № 917/1761/25, у відповідності до якої задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод електросплав Дніпро", скасовано ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.02.2026 у справі № 917/1761/25, справу направлено для продовження розгляду до Господарського суду Полтавської області. У відповідності до частини сьомої статті 240 ГПК України, рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи. В той же час 31.03.2026 в електронний кабінет Підприємства надійшов текст вище наведеної постанови який був підписаний 30.03.2026 лише двома суддями з трьох, про що свідчить протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого підпису. Відтак в електронному суді Підприємством було отримано електронний документ "Постанову", який не відповідає вимогам ГПК України, і лише 18.05.2026 Підприємством отримано копію постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2026, як судове рішення, що відповідає вимогам ГПК України, оскільки отриманий до цього електронний документ не було підписано трьома суддями, що брали участь в розгляді справи в день складання судового рішення.
Колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 у справі №917/1761/25, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні не можуть вважатися поважними з огляду на таке.
Верховний Суд виходить з того, що від дати отримання рішення суду відраховується строк на касаційне оскарження, який може бути поновлений.
Отже, виходячи з вище викладеного Суд констатує, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІКС).
Верховний Суд відзначає, що касаційна скарга подана через Електронний суд.
Суд, звертає увагу скаржника на те, що за інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС" документ в електронному вигляді: стаття 282 Постанова від 19.03.2026 у справі № 917/1761/25 надіслано в Електронний кабінет одержувача: скаржника й доставлено в кабінет одержувачів: 31.03.2026 02:54.
Також, Судом встановлено, що постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 у справі № 917/1761/25 була підписана суддями апеляційного господарського суд 30.03.2026 та 31.03.2026, що підтверджується доданим до касаційної скарги протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Отже оскаржувана постанова вважається врученою скаржнику 31.03.2026. З урахуванням приписів частини шостої статті 242 ГПК України та частини другої статті 288 ГПК України, двадцятиденний строк, за яким скаржник має беззаперечне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження закінчується 20.04.2026 включно.
Проте скаржник звернувся до Суду, як вказано вище 29.05.2026 через Електронний суд, з пропуском двадцятиденного строку протягом якого мав право на його поновлення за частиною другою статті 288 ГПК України.
Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Лише факт подання стороною заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк, оскільки заява про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК України повинна містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.
В контексті викладеного суд зазначає, що згідно з положеннями статей 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, суд має вказати підстави поновлення строку, і такі підстави мають бути об`єктивними і не можуть залежати від суб`єктивних чинників, якими керувався скаржник, та які призвели до пропуску строку на касаційне оскарження в цьому випадку.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доводи наведені у клопотанні про поновлення строку стосовно того, що Підприємство отримало повний текст оскаржуваної постанови лише 18.05.2026 не підтверджено доказами.
Верховний Суд звертає увагу на те, що до матеріалів касаційної скарги не додано доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
Отже, скаржником не наведено причин з відповідним підтвердженням, що заважали йому звернутися до Суду, у межах строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду ухваленої 19.03.2026 у цій справі до 20.04.2026 з урахуванням приписів частини шостої статті 242 ГПК України і частини другої статті 288 ГПК України.
Водночас Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку на касаційне оскарження та дотримання вимог щодо подання доказів.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» у рішенні від 29.10.2015 зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.
Суд зазначає, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови не містить належних і достатніх обґрунтувань та доказів на підтвердження об`єктивної неможливості подати касаційну скаргу протягом визначеного процесуальним законом строку. Скаржником до клопотання не додано достовірних, належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність поважних причин, що перешкоджали скаржнику звернутися до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 у справі № 917/1761/25 із дотриманням процесуальних строків на касаційне оскарження судового рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними причини, наведені скаржником в обґрунтування поважності пропуску строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 у справі № 917/1761/25, оскільки скаржником не доведено обставин доказами, які відповідають статям 76- 79 ГПК України щодо достовірності, належності і допустимості.
Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Таким чином, Верховний Суд вважає за необхідне надати скаржнику строк для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 у справі № 917/1761/25 з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів.
Підсумовуючи викладене, касаційна скарга Підприємства підлягає залишенню без руху на підставі частин другої, третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 у справі № 917/1761/25 з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги, слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншому учаснику справи, ураховуючи приписи статей 6, 42, 291 ГПК України.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що з огляду на повноту та межі неусунення недоліків касаційної скарги протягом установленого строку може мати наслідки або повернення скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, або відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, виходячи з вищенаведеного.
Керуючись статтями 119, 170, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 291, 292 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Полтавський Ливарно-механічний завод" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 у справі № 917/1761/25 залишити без руху.
2. Надати Приватному підприємству "Полтавський Ливарно-механічний завод" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Роз`яснити Приватному підприємству "Полтавський Ливарно-механічний завод", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов
Суддя Т. Малашенкова