УХВАЛА
11 червня 2026року
м. Київ
справа № 369/13224/25
провадження № 61-7361ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,
Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року та касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Корнієнка Вадима Івановича на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бессараб Анюти Миколаївни,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Вишневий ВДВС у Бучанському районі Київської області Київського МРУ МЮ України)
Бессараб А. М. та просила:
визнати дії та бездіяльність державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), далі - Вишневий ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМРУ МЮ
(м. Київ), Бесараб А. М. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 у частині винесення постанови державного виконавця Бесараб А. М. від 13 червня 2025 року про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 25 жовтня 2022 року № НОМЕР_2 неправомірними та протиправними;
визнати дії та бездіяльність в. о. начальника Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМРУ МЮ (м. Київ) Лазюк Д. М. в частині неналежного і несвоєчасного розгляду скарг стягувача ОСОБА_1 від
09 та 11 липня 2025 року, поданих у порядку статей 2 та 19 Закону України «Про виконавче провадження» щодо здійснення контролю за рішеннями, діями державного виконавця Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМРУ МЮ (м. Київ) Бесараб А. М. під час виконання виконавцем рішення суду у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 та не скасування постанови виконавця від 13 червня 2025 року про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні, оскільки вони є неправомірними та такими, що суперечать вимогам закону, через не вчинення належного, дієвого контролю за діями виконавця з боку начальника відділу державної виконавчої служби, визнавши їх неправомірними та протиправними;
визнати постанову державного виконавця Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМРУ МЮ (м. Київ) Бесараб А. М. від 13 червня
2025 року про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 25 жовтня 2022 року № НОМЕР_2 незаконною та протиправною;
визнати постанову державного виконавця Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМРУ МЮ (м. Київ) Бесараб А. М. від 13 червня
2025 року про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 від 25 жовтня 2022 року скасувати, як незаконну та протиправну;
зобов`язати в. о. начальника Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМРУ МЮ (м. Київ) у порядку здійснення контролю за рішеннями, діями державного виконавця Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМРУ МЮ (м. Київ) Бесараб А. М. під час виконання виконавцем рішення суду у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 належним чином розглянути заяву / скаргу стягувача ОСОБА_1 від 09 та 11 липня 2025 року, подані на незаконну постанову виконавця від 13 червня 2025 року про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні та задовольнити їх вимоги.
Ухвалою від 22 грудня 2025 рокуКиєво-Святошинський районний суд Київської області відмовив ОСОБА_1 у задоволенні скарги.
Постановою від 08 квітня 2026 року Київський апеляційний суд апеляційні скарги ОСОБА_1 та її адвоката Корнієнка В. І. залишив без задоволення, а ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від
22 грудня 2025 року - без змін.
21 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її скаргу на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця.
06 травня 2026 року Верховний Суд своєю ухвалою (провадження № 61-5385ск26) на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року в указаній справі.
31 травня 2026 року адвокат Корнієнко В. І., діючи в інтересах ОСОБА_1 , в системі «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року (зареєстровано 01 червня 2026 року № 17527/220-26), у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця.
Крім того, 31 травня 2026 року адвокат Корнієнко В. І., діючи в інтересах
ОСОБА_1 , направив на електронну адресу Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року (зареєстровано 01 червня 2026 року № 17446/220-26), у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця.
Оскільки зазначені касаційні скарги були подані однією особою на одні й ті ж самі судові рішення, Верховний Суд розглядає їх як одну касаційну скаргу.
01 червня 2026 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року, у якій просить скасувати вказане судове рішеннята ухвалити нове, яким задовольнити її скаргу на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця.
У відкритті касаційного провадження за вказаними касаційними скаргами необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Верховний Суд, відмовляючи своєю ухвалою від 06 травня 2026 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України, зазначив, що правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою.
Ураховуючи те, що вже є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на ці самі судові рішення, відсутні правові підстави для повторного розгляду поданих касаційних скарг.
При цьому слід приймати до уваги, що 31 травня 2026 року адвокат Корнієнко В. І. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року саме в інтересах ОСОБА_1 , яка 21 квітня 2026 року вже скористувалась правом на касаційне оскарження.
Водночас колегія суддів зауважує, що постановою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2025 року була залишена без змін, а Верховний Суд в своїй ухвалі від 06 травня 2026 року про відмову у відкритті касаційного провадження надавав оцінку правомірності висновків судів як першої, так апеляційної інстанції.
Доводи заявниці та її представника, викладені у касаційних скаргах, не є підставою для повторного розгляду касаційної скарги, оскільки не змінюють призначення імперативної норми процесуального права, викладеної у пункті 3 частини другої статті 394 ЦПК України.
Керуючись пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бессараб Анюти Миколаївни за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Корнієнка Вадима Івановича на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року та за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
І. А. Воробйова
А. Ю. Зайцев