УХВАЛА
15 червня 2026 року
м. Київ
справа № 343/1280/25
провадження № 61-7705ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2026 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 07 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна,
ВСТАНОВИВ:
Заочним рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області
від 16 березня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розподіл спадкового майна відмовлено.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2026 року повернуто скаржнику.
У червні 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області
від 16 березня 2026 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 07 травня 2026 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Щодо оскарження заочного рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2026 року
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункту 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення - у випадках, встановлених законом.
Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Заочне рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області
від 16 березня 2026 року в апеляційному порядку не переглядалося, що виключає можливість його перегляду в касаційному порядку.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області
від 16 березня 2026 року слід відмовити.
Щодо оскарження ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 07 травня
2026 року
З Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 17 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху та запропоновано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, зазначені в тексті ухвали, протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме, надати уточнену редакцію апеляційної скарги із зазначенням відповідача та місця його проживання (знаходження), засоби зв`язку, надати копію апеляційної скарги відповідно до учасників справи.
30 квітня 2026 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку направив до Івано-Франківського апеляційного суду відзив на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду, до якого додав: копію повторної позовної заяви, копію ухвали Долинського районного суду від 25 листопада 2022 року, копію ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 14 листопада 2025 року, копію постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 04 грудня 2025 року.
Дослідивши подані на усунення недоліків апеляційної скарги матеріали апеляційний суд дійшов висновку, що станом на 07 травня 2026 року ОСОБА_1 не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Івано-Франківського апеляційного суду від 17 квітня 2026 року.
У зв`язку із невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 травня 2026 року апеляційну скаргу було повернуто заявнику.
Верховний Суд погоджується із таким висновком апеляційного суду.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.
Згідно із частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Встановивши факт невиконання приписів процесуального законодавства щодо форми і змісту апеляційної скарги, а також неусунення відповідних недоліків
у встановлений ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху строк, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про її повернення.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не завдається шкоди самій суті права і переслідується легітимна мета за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Отже, правильне застосування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню особи з такою скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення, тож у заявника відсутні перешкоди для повторного подання апеляційної скарги.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга в частині оскарження ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 07 травня 2026 року є необґрунтованою, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини другої, частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2026 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 07 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. Ю. Гулейков
Д. Д. Луспеник