Справа №274/4230/25 Головуючий у 1-й інст. Корбут В. В.
Категорія 70 Доповідач Коломієць О. С.
У Х В А Л А
01 червня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О. С.,
суддів Талько О. Б., Шалоти К. В.,
з участю секретаря
судового засідання Драч Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Петровського Віталія Володимировича про зупинення провадження у цивільній справі № 274/4230/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання
за апеляційною скаргою адвоката Куракси Юлії Ігорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 ,
на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 січня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Корбута В.В.,
установив:
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 січня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/12 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи від 19.06.2025 і до припинення ОСОБА_3 навчання у Державному навчальному закладі «Бердичівське вище професійне училище», але не більше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років. У задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 403,73 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, адвокат Куракса Ю.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
20 березня 2026 року на адресу Житомирського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Петровського В.В. про зупинення провадження у справі у зв`язку із тим, що відповідач проходить військову службу в лавах Збройних Сил України у військовій частині НОМЕР_1 . З 28.08.2025 майора ОСОБА_1 на строк до шести місяців допущено до тимчасового виконання обов`язків за вакантною посадою начальника озброєння - заступника начальника логістики військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується відповідною довідкою.
Дослідивши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів дійшла до висновку про те, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту цих прав і свобод. І саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України.
Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право.
За змістом частини 2 статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (рішення Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року № 8-рп/2002).
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
За положенням п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини 1 статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Положення статті 251 ЦПК України встановлюють обов`язок суду зупинити провадження в справі в тому випадку, якщо сторона перебуває в складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. При цьому, вказані обставини мають бути підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, тобто дійсно свідчити про виконання особою функції захисту та забезпечення національної безпеки.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (постанова ВСУ від 01.02.2017 в справі №6-1957цс16).
Так зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Зупинення провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, може мати місце тоді, коли існує об`єктивна, тобто, та, яка існує фактично і незалежно від волевиявлення учасників справи та суду, неможливість здійснювати судовий розгляд справи до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно статті 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов`язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваної ухвали) (далі - Положення).
Згідно частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дійсно, відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів державами у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відповідач ОСОБА_1 є майором та дійсно в період з 01.07.2025 по 10.07.2025, з 01.08.2025 по 10.08.2025, з 20.09.2025 по 30.09.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Оріхівській територіальній громаді Пологівського району Запорізької області.
Проте колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 травня 2026 року у справі 754/947/22 виснував, що, "зупинення провадження у справі, що стосується захисту конституційного права дитини на утримання, на підставі пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України по суті має невизначені часові рамки. Таке зупинення має наслідком обмеження доступу до правосуддя дитини, яка не може як отримати остаточне судове рішення у спорі, так і захистити право дитини на належне утримання. Зупинення провадження у справі на підставі пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України у справі, що стосується захисту конституційного права дитини на утримання, суперечить задекларованій державою засаді охорони дитинства та є порушенням права на судовий захист, яке згідно частини другої статті 64 Конституції України не може бути обмежене навіть в умовах надзвичайного чи воєнного стану. Це пов`язано з тим, що право на судовий захист є фундаментом сучасного конституційного ладу. Верховний Суд вважає, що вирішуючи питання про наявність чи відсутність достатніх підстав для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК, у спірних правовідносинах, що стосуються утримання дитини, суду необхідно забезпечити справедливий баланс між конкуруючими інтересами дитини, яка має право на розгляд протягом розумного строку справи, що стосується майнових прав дитини та забезпечення її належного матеріального утримання одним з батьків, та гарантіями одного з батьків, який проходить військову службу, на зупинення провадження у справі на час проходження військової служби, змагальність та диспозитивність цивільного судочинства".
З огляду на викладене, можна зробити висновок, що спір про стягнення аліментів стосується забезпечення належного утримання дитини і має пріоритетний, соціально значущий характер, що вимагає своєчасного судового розгляду та недопущення його безпідставного затягування. У спорах щодо утримання дітей суди повинні забезпечити право останніх на своєчасне та належне утримання, навіть за умов воєнного стану. Затягування розгляду справи шляхом зупинення провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України може призвести до порушення прав дітей на належний рівень життя.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для задоволення клопотання представника відповідача щодо зупинення провадження у даній справі немає.
Керуючись ст. 251, 253, 259, 381, 389 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Петровського Віталія Володимировича про зупинення провадження у цивільній справі №274/4230/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 12 червня 2026 року.
Головуючий Судді