Дата документу 10.06.2026
Справа № 501/1208/26
2-о/501/87/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Пушкарського Д.В.
за участю:
секретаря судового засідання - Карпової Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 (заінтересована особа: Міністерство оборони України) про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -
В С Т А Н О В И В:
До суду звернулась представник ОСОБА_1 - адвокат Дубінчук Ж.М. із заявою в порядку окремого провадження в якій просить встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісти 07.04.2025, проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з грудня 2020 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заяву мотивує тим, що ОСОБА_1 з ОСОБА_2 проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. Під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України ОСОБА_2 06.04.2022 року був мобілізований.
З 07.04.2025, під час чергового завдання, ОСОБА_2 перестав виходити на зв`язок а вже 12.04.2025 ОСОБА_1 отримала сповіщення де ОСОБА_2 вважається таким, що зник безвісті.
15.04.2026 постановлена ухвала про відкриття провадження у справі.
21.05.2026 від заінтересованої особи Міністерства оброни України надійшла заява в якій представник просив суд залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду з огляду на те, що наявний спір про право. Заяву мотивує тим, що протягом 5 років, починаючи з 2020 по 2025 рік Заявниця і зниклий безвісті ОСОБА_2 не звертались до відповідних органів державної реєстрації з метою офіційно зареєструвати їх відносини, що може вказувати на те, що в законний спосіб не була визнана воля зниклого безвісті у бажанні зареєструвати шлюб із Заявницею шляхом подачі заяви до органу ДРАЦСу, що свідчить про його ставлення до цього факту.
Заявниця зазначає, що встановлення даного факту їй необхідне для отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не можна виключати і того факту, що після задоволення Судом її заяви, вона виявить бажання претендувати на отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця.
У своїй заяві Заявниця нічого не зазначає про родичів зниклого безвісти військовослужбовця та не додає ніяких доказів щодо їх відсутності. Такі обставини, свідчать про можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умов, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Такі висновки висловлені Верховним Судом в постановах від 11 вересня 2024 року в справі № 335/4669/23 (провадження № 61-8050св24), від 17 червня 2024 року в справі № 753/21178/21 (провадження № 61-15630св23).
З наведеного можна зробити висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Водночас у частині шостій статті 294 ЦПК України визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту без розгляду, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і роз`яснює заінтересованими особами особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
У постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу може бути вирішена в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, що передбачено розділом IV ЦПК України, у випадку, якщо між сторонами не існує спору. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
ОСОБА_1 в заяві зазначає, що встановлення заявленого нею факту необхідно для належної комунікації з органами військового управління, подачу заяви до уповноважених органів щодо розшуку ОСОБА_2 та ініціювання питання виплати грошових коштів.
Враховуючи, заперечення Міністерства оборони України проти задоволення заяви ОСОБА_1 , тобто наявний спір про право, внаслідок чого такий факт не може бути встановлений за правилами окремого провадження, у зв`язку із чим заяву слід залишити без розгляду.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що залишення без розгляду заяви не позбавляє її права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку позовного провадження.
Керуючись ст.ст.259-260, 315 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 (заінтересована особа: Міністерство оборони України) про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя