КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
15 червня 2026 року м.Київ № 320/22481/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві щодо внесення та подальшого підтримання в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів/ЕВОД «Резерв+» стосовно ОСОБА_1 позначки «Порушення правил військового обліку» з причиною «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК» та відомостей про звернення до Національної поліції України від 27.10.2025;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві вилучити (скасувати) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів / ЕВОД «Резерв+» щодо ОСОБА_1 позначку «Порушення правил військового обліку»; причину «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК»; будь-які пов`язані записи про звернення до Національної поліції та інші відомості, що свідчать про нібито порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, та привести відомості щодо ОСОБА_1 у Реєстрі у відповідність до вимог законодавства.
Частиною тринадцятою статті 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) (пункт 2); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем наведених вимог не дотримано, оскільки позивачем не зазначено ідентифікаційний код відповідача.
Суд звертає увагу на те, що зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною першою статті 5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Верховний Суд в ухвалі від 28.12.2021 у справі №9901/521/21 зазначив, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною 2 ст.5 КАС України передбачено, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.03.2026 по справі №990/595/25 зазначила, що хоча закон і не передбачає вимог щодо повноти, обсягу чи слушності доводів позивача, але щонайменше, зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну незалежність, характер вимог, часові межі порушення тощо. Водночас позивач означених мінімальних вимог, що висуваються до змісту позовної заяви не дотримався.
Водночас суд не наділений повноваженнями замість особи, яка звернулась за судовим захистом, визначити, які саме порушення були допущені суб`єктом владних повноважень та в чому вони проявились.
Заявлена позивачем прохальна частина позову, зокрема (зобов`язання відповідача вилучити будь-які пов`язані записи про звернення до Національної поліції та інші відомості, що свідчать про нібито порушення позивачем правил військового обліку, та привести відомості щодо позивача у Реєстрі у відповідність до вимог законодавства) не узгоджується з наведеними вище вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, позаяк визначений позивачем спосіб захисту публічного права та інтересу не відповідає вимогам частини першої статті 5 КАС України.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду уточнену позовну заяву, в тексті якої привести зміст позовних вимог у відповідність до вимог КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:
позовну заяву, яка повинна відповідати вимогам статті 160 КАС України в частині зазначення ідентифікаційного коду відповідача;
позовну заяву з уточненням змісту позовних вимог і викладом обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги.
Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом п`яти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Надати позивачу п`ять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Білоус А.Ю.