ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
15 червня 2026 року м. Полтава Справа № 440/6705/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі №440/6705/26 за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
В С Т А Н О В И В:
26 травня 2026 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути податковий борг у розмірі 133304,25 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/6705/26. Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження - задоволено, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
12 червня 2026 року до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі №440/6705/26, яке вмотивоване тим, що на підставі п. 4 ч. 1 ст. 263 КАС України, зважаючи на суму податкового боргу, що є предметом стягнення, адміністративну справа має розглядатися в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, оскільки гранична сума, визначена п. 4 ч. 1 ст. 263 КАС України для розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику осіб, становить 99840 грн., тоді як позивачем заявлено вимоги про стягнення суми 133304,25 грн.
Вирішуючи клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі №440/6705/26, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність.
При відкритті провадження у справі суд врахував критерії, визначені частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, які не вимагають проведення підготовчого провадження або судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи та дійшов висновку, що зазначена справа є справою незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому у відповідності до пункту 10 частини 6 статті 12, з урахуванням положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), що відповідає вимозі частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, призначаючи цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суд керувався пунктом 10 частини 6 статті 12, статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, а не статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, як вважає відповідач.
Суд зазначає, що згідно з частинами 1, 2 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Відповідно до приписів частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) учасники справи не позбавлені права подавати заяви чи клопотання щодо процесуальних питань у письмовій формі у строки, встановлені законом.
Частинами 1, 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
За приписами частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, пояснення з приводу обставин справи учасники справи викладають письмово у заявах по суті справи та при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи суд досліджує докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору.
Частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі №440/6705/26 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 229, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі №440/6705/26 за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.С. Сич