КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
справа № 361/12468/24
провадження № 22-ц/824/12258/2026
15 червня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Смик Дарини Павлівни на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2026 року в складі судді Писанець Н. В.,
установив:
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2026 року вказаний позов задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договорами позики № 7671281 в розмірі 39 530,52 грн та № 2527782 в розмірі 29 437,50 грн, а всього 68 968,02 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
19 травня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Смик Д. П. через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2026 року.
09 червня 2026 року матеріали справи надійшли на адресу Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга містить клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до частини 3 статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Клопотання мотивоване тим, що на утриманні ОСОБА_1 перебувають двоє непрацездатних батьків пенсійного вік: матір - ОСОБА_2 , 1940 року народження, та батько - ОСОБА_3 , 1935 року народження.
Також представник ОСОБА_1 - адвокат Смик Д. П. наголошує на скрутному майновому стані і рівню доходу заявника, який є єдиним годувальником та працюючим у сім`ї, яка складається з трьох осіб. Відповідно до довідки про доходи, виданої за місцем роботи, дохід за попередній рік (2025 рік) складає 138 413,74 грн.
На підтвердження вказаних обставин представник ОСОБА_1 - адвокат Смик Д. П. надала копію документів, а саме: пенсійне посвідчення ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 ; пенсійне посвідчення ОСОБА_2 № НОМЕР_2 ; актовий запис про народження ОСОБА_1 № 6; висновок про наявність порушення функції організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 28 листопада 2024 року щодо ОСОБА_3 ; довідку про доходи ОСОБА_1 за період з січня 2025 року по грудень 2025 року, відповідно до якої загальна сума доходу скаржника за вказаний період складає 138 413,74 грн; акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 19 грудня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за ОСОБА_3 згідно висновку ЛКК № 87/4.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини третьої статті 136 ЦПК України суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цих статей.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий його розмір, який не враховує фінансове положення заявника, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема, така позиція була викладена у справі «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (рішення від 26 липня 2011 року).
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.
У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зазначав, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Суд зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).
Наведені представником ОСОБА_1 - адвокатом Смик Д. П. у клопотанні обставини та додані на їх підтвердження докази дають підстави для висновку про складний майновий стан ОСОБА_1 та наявність на утриманні та здійсненні постійного догляду непрацездатних членів сім`ї, а тому суд апеляційної інстанції вважає клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Смик Д. П. про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги обґрунтованим.
Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд апеляційної інстанції вважає за можливе клопотання задовольнити та звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, перешкод для відкриття апеляційного провадження не встановлено.
Керуючись ст. 356, 359 ЦПК України, суд
ухвалив:
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Смик Дарини Павлівни про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2026 року.
Відкрити апеляційне провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Смик Дарини Павлівни на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2026 року.
Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження надіслати учасникам справи і встановити їм строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз`яснити, що відповідно до ч. 4 ст. 360 ЦПК України до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк
Судді І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук