справа № 399/537/26
провадження № 2/399/506/2026
УХВАЛА
15 червня 2026 року Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шуліка О.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мельничик Марини Григорівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_1 адвоката Мельничик Марина Григорівна звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статтях 175, 177 ЦПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Практикою Європейського суду з прав людини визначене поняття „суд, встановлений законом, що містить в собі не просто законодавство, пов`язане із організацією і повноваженнями судових органів (Lavents проти Латвії, § 114; Richert проти Польщі, § 41; Jorgic проти Німеччини, § 64), але й будь-які інші внутрішньо-правові норми, недотримання яких робить неправомірною участь одного чи кількох суддів у розгляді справи (Pandjikidze і інші проти Грузії, § 104; Gorguiladze проти Грузії, § 68). Вислів „встановлений законом стосується не лише правових підстав самого існування „суду, але й дотримання цим судом особливих правил, якими він має керуватись (там само), а також складу суду у кожній справі (Posokhov проти Росії, § 39; Fatullayev проти Азербайджану, § 144; Kontalexis проти Греції, § 42).
Тобто, суд, встановлений законом означає наступне: дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності; дотримання правил автоматичного розподілу справ; наявність повноважень у судді; належний склад суду; наявність достатніх повноважень для розгляду певної категорії справ.
Крім цього, принцип законного судді нерозривно пов`язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
З матеріалів позову, судом встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_2 є громадянином російської федерації.
Частиною 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», з-поміж іншого передбачено, що суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст. 77 цього Закону на території України, або якщо відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи відповідача, а також, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території. До такої події можна віднести укладання шлюбу між громадянином України і іноземцем на території України і видання відповідного свідоцтва про шлюб.
Відповідно до роз`яснень, котрі містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», в разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами.
З доданої до позову копії свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що його було зареєстровано на території російської федерації, тобто подія відбулася за межами держави Україна, водночас позивачем зазначено останньою відомою адресою місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 .
Оскільки відповідачем у вищевказаній позовній заяві зазначена фізична особа, яка не має статусу підприємця, то суддею, у відповідності до положень ч. 6 та 8 ст. 187 ЦПК України, з метою визначення підсудності, було вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання/перебування такої фізичної особи відповідача.
Згідно відповіді №2884789 від 15.06.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманою в порядку ч. 8 ст.187 ЦПК України, відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні.
Згідно відповіді Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 8.06.2026 року за № 288 відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні.
Згідно відповіді №2865106 від 10.06.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманою в порядку ч. 8 ст.187 ЦПК України, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Належних та допустимих доказів на підтвердження зареєстрованого місця проживання/перебування на території України відповідача, який є громадянином російської федерації, до позовної заяви не додано. Будь-яких доказів спільного проживання сторін на території України, наявності (або відсутності) угоди, згідно якої сторони передбачили підсудність такої справи (про розірвання шлюбу) судам України або іноземним судам, позивачем не надано.
Відтак, позивачу слід надати відповідні докази, з метою визначення підсудності цієї справи.
Крім того, порядок розірвання шлюбу, укладеного між громадянином України та іноземцем, має ряд особливостей. Основним у цьому питанні є визначення закону, відповідно до якого буде проводитися розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
Статтею 497 ЦПК України визначено, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право», припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.
Згідно з ч. 1ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право», правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.
Таким чином, якщо подружжя є громадянами різних держав, спільно проживали на території України, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу провадиться за законодавством України. Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є (ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Відповідно до ст. 110 СК України, розірвання шлюбу можливе за заявою одного з подружжя.
Частинами 2, 3 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання. Вибір права згідно з частиною другою цієї статті обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування частини другої статті 16 цього Закону. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним.
Відповідно до ч. 6 ст.175 ЦПК України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
З матеріалів справи вбачається, що шлюб зареєстрований на території Російської Федерації Палац одруження №3 Управління ЗАГС Москви, запис акту про укладення шлюбу № 3106 (свідоцтво про укладення шлюбу Серія: НОМЕР_1 від 5.08.2014).
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право», шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. Шлюб між іноземцями, шлюб між іноземцем та особою без громадянства, шлюб між особами без громадянства, що укладені відповідно до права іноземної держави, є дійсними в Україні.
Процедура легалізації в Україні свідоцтва про укладення шлюбу або розірвання шлюбу, або рішення суду про розірвання шлюбу, скоєних за кордоном, відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої Наказом МЗС України від 04.06.2002 № 113.
Відповідно до наказу Мін`юсту № 52/5 від 18.10.2000 «Про затвердження Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні» документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (п. 7 глави 1 розділу ІІ Правил).
Згідно Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, котрий в подальшому неодноразово продовжувався і діє по теперішній час.
Також 24.02.2022 Міністерство закордонних справ України опублікувало офіційну заяву щодо розриву дипломатичних відносин з Російською Федерацією, крім консульських питань.
01.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року».
Вихід із вищевказаної конвенції означає скасування можливості використання в Україні документів, зокрема Російської Федерації, без якого-небудь спеціального посвідчення, а саме без апостилю.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, свідоцтво про укладення шлюбу серії свідоцтво про укладення шлюбу Серія: НОМЕР_2 від 5.08.2014, повинно пройти процедуру легалізації в Україні.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду докази, що справа підсудна Онуфріївському районному суду Кіровоградської області, долучити докази на підтвердження легалізації в Україні шлюбу, укладеного 5.08.2014року на території Російської Федерації між позивачем та відповідачем.
Згідно з частинами 1, 2статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст.175,177 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене,керуючись ст.ст.175,185,260ЦПК України,суддя,
У Х В А Л И В :
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мельничик Марини Григорівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Установити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали, шляхом подання до суду доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення за адресою його місця проживання чи перебування.
Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у вказаний строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.О. Шуліка