Справа № 953/6635/26
н/п 2/953/4056/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.06.2026
Суддя Київського районного суду м. Харкова Демченко С.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання довіреності удаваним правочином та визнання права власності,
УСТАНОВИВ:
26 травня 2026 року адвокат Андрійко О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру на надання правничої допомоги, звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просить:
- визнати довіреність, посвідчену 09 травня 1998 року державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори Глібко О.В. на ім`я ОСОБА_1 , удаваним правочином, який був укладений сторонами з метою приховання фактичного договору купівлі-продажу житлового будинку;
- визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, фактично укладений 07 травня 1998 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
У позовній заяві адресою місця проживання чи перебування відповідача ОСОБА_2 зазначено - АДРЕСА_2 , відповідача - ОСОБА_3 - АДРЕСА_3 .
Згідно з відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_2 зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 та за будь-якою іншою адресою не значиться.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_3 зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 та за будь-якою іншою адресою не значиться.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29 травня 2026 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу уточнити адресу місцезнаходження відповідачів, оскільки їх місце проживання за адресами вказаними у позовній заяві не зареєстровано. Окрім того, позивач всупереч вимогам п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, не визначив вартості всього майна, яке є предметом позову, та не зазначив в позовній заяві точну ціну позову, у зв`язку з чим позивачу запропоновано надати докази дійсної ринкової вартості всього майна, уточнити ціну позову та сплатити (доплатити) судовий збір відповідно до зазначених вимог, з урахуванням того, що позов містить дві вимоги майнового та дві вимоги немайнового характеру.
12 червня 2026 року представник позивача - адвокат Андрійко О.В. подала до суду заяву про усунення недоліків на виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 29 травня 2026 року, в якій зазначив, що копію ухвали суду від 29 травня 2026 року він отримав за допомогою сервісу «Електронний суд» 01 червня 2026 року та наразі вживаються заходи щодо усунення недоліків позовної заяви, поданої 26 травня 2026 року, зокрема замовлено проведення незалежної оцінки майна з метою визначення ціни позову. Вказав, що виготовлення вказаного звіту потребує певного часу, а тому наразі неможливо усунути недоліки позовної заяви, поданої 26 травня 2026 року, у строк, визначений в ухвалі суду від 29 травня 2026 року, у зв`язку з чим просив суд продовжити процесуальний строк для усунення недоліків.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви, суд виходить з такого.
За змістом ч. 1-3 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 127 ЦПК України, про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Нормами ч. 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, цивільним процесуальним законодавством імперативно встановлено граничний строк для усунення недоліків позовної заяви, який обмежений десятьма днями.
Суд не наділений повноваженнями продовжувати цей строк на невизначений термін, зокрема, до моменту отримання будь-яких доказів, оскільки це прямо суперечить вимогам ч. 2 ст. 185 ЦПК України.
При цьому, позивача було повідомлено про необхідність протягом десяти днів з дня отримання ним копії ухвали виправити недоліки заяви, а також було роз`яснено, що у разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Разом з тим суд враховує, що обов`язок щодо збирання та подання до суду доказів покладений на позивача ще на стадії підготовки позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви про продовження строку для усунення недоліків слід відмовити.
Станом на 12 червня 2026 року вимоги ухвали суду від 29 травня 2026 року позивачем не виконані, недоліки позовної заяви не усунуті.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин позовна заява, яка не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, з усіма доданими до неї документами підлягає поверненню позивачу.
Одночасно суд роз`яснює, що згідно з частиною 7 статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260- 261 ЦПК України, суддя
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання довіреності удаваним правочином та визнання права власності вважати неподаною та повернути позивачу разом з доданими до неї документами.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст ухвали складений та підписаний 12 червня 2026 року.
Суддя С.В. Демченко