Суддя Попова В. О.
Справа № 644/7071/26
Провадження № 2-з/644/29/26
10.06.2026
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2026 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Попової В.О.,
за участю секретаря Плаксій К.А.,
розглянувши в приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
У С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 ; автомобілю марки Subaru Legacy, 2006 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2
10 червня 2026 року ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова прийнято позов про поділ спільного майна подружжя. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Разом з позовом заявником подано заяву про забезпечення позову, в якій позивачка ОСОБА_1 просить накласти арешт на автомобіль марки Subaru Legacy, 2006 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Заяву позивачка обґрунтовує тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення суду в подальшому, оскільки відповідач, маючи правовстановлюючі документи на спірне майно, може здійснити його відчуження,погіршити стан автомобілю.
Згідно доданих до матеріалів справи доказів вбачається, що автомобіль марки Subaru Legacy, 2006 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , зареєстровано на праві власності за відповідачем, зазначено спірне майно перебуває у його фактичному користуванні.
Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пунктах 1, 2 якої передбачено, що позов може забезпечуватись, зокрема, накладенням арешту на майно та забороною вчиняти певні дії.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Також заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.
Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову, позивачка посилалась на те, що на теперішній час існує ймовірність продажу автомобілю, погіршення стану транспортного засобу, тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
За змістом ч. 3 ст. 150 заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Суд зазначає, що предметом спору є транспортний засіб марки Subaru Legacy, 2006 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії.
Як передбачено ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Суд зазначає, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
З урахуванням наведеного вище, виходячи з принципів співмірності, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, суд вважає, що наявні підстави для забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати відчуження спірного майна у будь-який спосіб.
Відмовляючи у задоволенні вимоги про накладення арешту на нерухоме майно, суд виходить з того, що достатнім є забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо відчуження у будь-який спосіб спірного майна.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, а згідно статті 158 ЦПК України відповідачі наділені правом подати клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Частинами 6, 10 ст. 153 ЦПК України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Згідно з ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 154, 260-261, 353-354 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження у будь-який спосіб транспортного засобу засіб марки Subaru Legacy, 2006 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстровано на праві власності за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
В іншій частині заяви - відмовити.
Копію даної ухвали надіслати сторонам.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Вступну та резолютивну частини ухвали складено 10.06.2026. Повний текст ухвали складено 15.06.2025.
Суддя: В.О. Попова