Справа № 462/5193/26
УХВАЛА
про залишення заяви без руху
16 червня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О. Б., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя,
встановила:
заявниця ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулась до Залізничного районного суду м. Львова із заявою в порядку окремого провадження, в якій просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 07.08.2015 року Виконавчим комітетом Каїрської сільської ради Горностаївського району Херсонської області за актовим записом № 25.
Перевіривши заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Як вбачається з положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутністю такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Зокрема, чинне цивільне процесуальне законодавство не регулює залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження. Тому при вирішенні питання щодо залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження суд керується положеннями ЦПК України, якими врегульовано порядок залишення без руху позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК України) провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Таким чином, на відміну від позову про розірвання шлюбу, який може бути пред`явленим одним із подружжя, спільна заява подружжя про розірвання шлюбу подається до суду за підписами сторін (подружжя), а не одним з подружжя.
Перевіривши заяву та долучені до неї матеріали, судом встановлено, що така подана одним із подружжя заявницею ОСОБА_1 , що не може вважатись спільною заявою подружжя на розірвання шлюбу, оскільки підписана заявницею за допомогою електронного підпису, що не може вважатись спільною заявою подружжя на розірвання шлюбу.
У постанові від 20.07.2020 року у справі № 910/1386/20 Верховний Суд зазначив, що надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному виді передбачає використання підсистеми (модуля) «Електронний суд» ЄСІТС за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного цифрового підпису. Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документа через електронний кабінет.
Отже, в порушення вищенаведеного, спільна заява подружжя не містить підпису другого заявника, що унеможливлює суд перевірити чи є дана заява волевиявленням двох заявників.
За таких обставин, наведені недоліки заяви виключають можливість відкриття провадження у справі.
При цьому, суд зауважує, що залишення заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (п. 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Відповідно до змісту ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати заявниці строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, для усунення недоліків такої.
На підставі викладеного, керуючисьст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
постановила:
заявуОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - залишити без руху.
Надати заявниці строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз`яснити, що згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо заявниця відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Постигач О. Б.