справа № 492/917/26
Провадження № 2-а/492/20/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2026 року м. Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Черевата В.І.,
розглянувши матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 1774 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 02.06.2025 року, -
ВСТАНОВИВ:
До Арцизького районного суду Одеської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 1774 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 02.06.2025 року.
15.06.2026 року у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаним позовом розподілені судді Череватій В.І.
Дослідивши адміністративний позов та додані до нього документи, суддя приходить до висновку, що він підлягає залишенню без руху, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також документів, що до неї додаються, визначені ст. ст. 160, 161 КАС України.
У відповідності до вимог статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Крім того, суд зазначає, що абз. 2 ч. 5 ст. 18 КАС України визначено, що електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Однак, у позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, відносно учасників справи.
За наслідком чого позивачеві необхідно вказати у позові чи окремому документі про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, відносно учасників справи: позивача та відповідача.
Суд роз`яснює, що у разі представництва інтересів фаховим адвокатом, останній у відповідності до положень ч. 6 ст. 18 КАС України, зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, про що слід повідомити суд.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір», яким регулюються питання розміру судового збору, порядку його сплати та звільнення від сплати, а не Кодексом України про адміністративні правопорушення.
З огляду на те, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається за правилами адміністративного судочинства, застосуванню підлягають приписи КАС України та Закону України «Про судовий збір».
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлені пільги щодо сплати судового збору.
Слід зазначити, що відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.
Однак, слід зазначити, що відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, провадження №11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287,288КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, має бути сплачено судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн.
Оскільки, позовна заява до суду надійшла через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС, при визначенні розміру судового збору, що підлягає доплаті позивачем, суд враховує положення ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI , відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за подання до суду позовної заяв мала бути сплачена сума судового збору у розмірі 532,48 гривень (3 328,00 х 0,2 x 0,8 = 532,48 грн.).
Позивачем до матеріалів позовної заяви не додані докази сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.
Частинами 1, 2 статті 169 КАС України врегульовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 18 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем надано позовну заяву без додержання вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 1774 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 02.06.2025 року, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві термін строком в десять днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви.
Керуючись ст. ст. 132, 160, 161, 169 КАС України, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 1774 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 02.06.2025 року - залишити без руху, надавши позивачеві строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Роз`яснити, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя В.І. Черевата