Справа № 210/2927/26
2/214/5441/26
У Х В А Л А
про залишення позову без руху
12 червня 2026 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Колеснікової Наталії Леонідівни про встановлення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа - ОСОБА_2 , -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через свого представника адвоката Дороша Сергія Петровича звернувся до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу з позовом до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Колеснікової Наталії Леонідівни про встановлення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа - ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Сільченка В.Є. від 05.05.2026 року справу за зазначеним позовом було постановлено передати на розгляд за підсудністю за місцезнаходження відповідача, тобто до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що остання подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.
Згідно ч. 6 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Так, позивач у своєму позові в якості відповідача зазначив приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Колеснікову Наталію Леонідівну, однак нотаріус у даній категорії справ не може бути відповідачем, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус наділений державою обов`язками посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою наданням їм юридичної вірогідності.
При розгляді спорів щодо спадкування належним відповідачем є особа учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину чи мають намір її прийняти. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Вказаний висновок викладений зокрема у постановах Верховного Суду від 25.03.2020 року по справі №140/871/16-ц, від 15.01.2020 року по справі №200/9984/16-ц та від 03.10.2018 року у справі №2516/1356/12-ц.
Нотаріус є відповідачем лише в разі оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії або процедури її вчинення.
Отже, у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, нотаріус не є належним відповідачем.
Таким чином, позивачу необхідно зазначити в якості відповідача особу учасника цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право спадкоємця на спадкове майно або територіальну громаду в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Крім того, суд зазначає, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно роз`яснень, викладених у п. 42 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» за №3 від 01.03.2013 року виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Зокрема, до таких позовів відносяться і позови про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Отже, спори, що пов`язані з визначенням додаткового строку для прийняття спадщини, стосуються прав, зокрема, на нерухоме майно (у подальшому набуття права власності), а отже повинні пред`являтись до суду за місцезнаходженням майна.
Між тим, відомостей щодо обсягу, вартості та місця знаходження спадкового майна, зокрема, нерухомого, матеріали позову не містять, що унеможливлює дослідження судом питання щодо дотримання позивачем правил підсудності його позовної заяви та застосування правил підсудності, передбачених ч. 1 ст. 30 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи зазначене, позивач та його представник мають протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, усунути викладені в ній недоліки, зокрема, визначитися із суб`єктним складом учасників справи та подати позовну заяву у новій редакції, з урахуванням всього викладеного в цій ухвалі.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду.
Керуючись ст.ст.175, 185 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачу та його представнику десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків, що викладені в ухвалі.
Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог, викладених в ухвалі, заява вважається неподаною і повертається позивачу. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Попов.