Ухвала
15 червня 2026 року
м. Київ
справа № 520/14180/17
провадження № 61-7870ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 про припинення сервітуту та виселення,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив припинити ОСОБА_3 сервітут у вигляді права користування квартирою АДРЕСА_1 ; усунути перешкоди в реалізації його права користування та розпорядження зазначеною квартирою шляхом виселення відповідача з квартири та зняття її з реєстраційного обліку.
Київський районний суд м. Одеси рішенням від 04 жовтня 2018 року в задоволенні позову відмовив.
Одеський апеляційний суд постановою від 02 квітня 2026 року в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про закриття провадження у справі відмовив. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , залишив без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2018 року - без змін.
11 червня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року (повний текст якої складено 13 травня 2026 року), тобто в передбачений статтею 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження, а тому клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не підлягає процесуальному вирішенню.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.
Як видно з прохальної частини скарги ОСОБА_1 просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року та задовольнити її позовні вимоги.
Проте, ОСОБА_1 не ставить питання щодо рішення суду першої інстанції, яке оскаржуваною постановою апеляційного суду залишено без змін.
Таким чином сформульована прохальна частина касаційної скарги не в повній мірі відповідає повноваженням суду касаційної інстанції.
За приписами частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
З огляду на викладене, заявнику пропонується уточнити прохальну частину касаційної скарги, викласти її вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України
Таким чином, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи з урахуванням пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 02 квітня 2026 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев