ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"16" червня 2026 р. м. Одеса Справа № 916/2427/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши позовні матеріали (вх. №2483/26 від 11.06.2026),
за позовом: товариство з обмеженою відповідальністю «Дата фінанс»
до відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
про покладення субсидіарної відповідальності
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дата фінанс» (далі - ТОВ «Дата фінанс») звернулося до господарського суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідно до якого позивач просить суд:
1) покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» (далі - ПАТ «Херсонський суднобудівний завод») на його беніфіціарного власника - ОСОБА_1 , генерального директора - ОСОБА_2 , першого заступника генерального директора - ОСОБА_3 ;
2) стягнути солідарно з відповідачів на користь ТОВ «Дата фінанс» грошові кошти у сумі 1 362 265 065,87 грн.
Одночасно ТОВ «Дата фінанс» було заявлено клопотання про прийняття заяви про покладення субсидіарної відповідальності на беніфіціарного власника та посадових осіб органів управління боржника до розгляду у справі №923/1062/14 про банкрутство ПАТ «Херсонський суднобудівний завод».
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цієї позовної заяви 11.06.2026 були передані на розгляд судді Желєзній С. П.
За результатом оцінки питання правомірності здійсненого автоматизованого розподілу судової справи, господарським судом було встановлено порушення порядку визначення судді для розгляду справи, що є підставою для самовідводу судді з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з вимогами ч. ч. 1-4 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (зі змінами) справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом.
Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ (ч. 5 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Розподіл судових справ у суді здійснюється з дотриманням Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 (зі змінами; далі - Положення).
Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом, зокрема, автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням (пп. 2.3.2 п. 2.3 Положення).
Згідно з пп. 2.3.39.4, 2.3.39.5 п. 2.3 Положення розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді здійснюється щодо заяв, клопотань та скарг, що підлягають розгляду у справі про банкрутство (неплатоспроможність); заяв, справ, клопотань та скарг, що підлягають розгляду у справі у спорах в межах справи про банкрутство, а саме: позовних заяв у майнових та немайнових спорах, стороною в яких є боржник, що підлягають розгляду в порядку, визначеному статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, у тому числі скарг на рішення, дії або бездіяльність осіб, які здійснюють примусове виконання рішення.
Таким чином, заяви, клопотання та скарги, що підлягають розгляду у справі про банкрутство, а також у межах справи про банкрутство мають передаватися на розгляд складу суду, у провадженні його перебуває справа про банкрутство.
Господарським судом встановлено, що у провадженні суду перебуває справа №923/1062/14 про банкрутство ПАТ «Херсонський суднобудівний завод», у межах якої ТОВ «Дата фінанс» і звернулося з даним позовом про покладення субсидіарної відповідальності.
Законодавцем передбачено, що покладення субсидіарної відповідальності на засновників (керівників) боржника за його зобов`язаннями включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому законом КУзПБ (абзац 3 частини 2 статті 61 КУзПБ).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
У постанові від 15.06.2021 по справі № 916/585/18 (916/1051/20) Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок за яким якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі № 911/3554/17 (911/401/21) дійшов висновку, що що заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника розглядається за правилами ГПК України у межах справи про банкрутство в порядку, визначеному статтею 7 КУзПБ, тобто в окремому позовному порядку, з визначенням відповідного суб`єктного складу сторін спору.
Верховний Суд у постанові від 11.11.2025 у справі № 914/1196/20 звернув увагу, що КУзПБ не встановлено процесуальну назву (форму) документу, який має ухвалюватися судом першої інстанції після розгляду по суті заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника - ухвала або рішення, але, на переконання колегії суддів, мають застосовуватися положення абзацу 3 частини 2 статті 7 КУзПБ, а саме за результатами розгляду заяви ухвалюватися рішення.
Господарський суд зазначає, що Кодексом України з процедур банкрутства не встановлено вимог до заяви про покладення субсидіарної відповідальності, а також процесуальної назви (форми) документа, який має ухвалюватися судом першої інстанції за результатом розгляду відповідної заяви. Водночас згідно з правовими висновками Верховного Суду розгляд такої заяви слід здійснювати в окремому позовному порядку, за результатом розгляду заяви ухвалювати рішення.
При цьому, за переконанням суду, можливість / неможливість розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності у межах справи про банкрутство не може ставитися в залежність від суворого дотримання заявником вимог ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки безпосередньо Кодексом така вимога не встановлена.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що відсутність у ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» статусу сторони, тобто відповідача, за заявленим ТОВ «Дата фінанс» позовом, не виключає необхідності розгляду заяви у межах справи №923/1062/14 про банкрутство ПАТ «Херсонський суднобудівний завод».
Позиція суд з даного питання підтверджується постановою Верховного Суду від 12.05.2026 у справі № 922/1037/21 (922/2242/25) та постановою від 20.01.2026 у справі № 902/1068/20, у межах яких розглядалися заяви про покладення субсидіарної відповідальності незважаючи на відсутність у боржника статусу відповідача.
Таким чином, передача позовних матеріалів товариства з обмеженою відповідальністю «Дата фінанс» про покладення субсидіарної відповідальності на автоматизований розподіл між суддями мала наслідком порушення вимог як Кодексу України з процедур банкрутства, так і Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно ч.1 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Частиною 9 ст. 39 ГПК України визначено, що питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
З викладених обставин, враховуючи порушення порядку визначення судді для розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Дата фінанс» про покладення субсидіарної відповідальності, керуючись приписами п. 4 ч. 1 ст. 35 ГПК України, вважаю за необхідне заявити самовідвід від розгляду позовних матеріалів.
Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 234 ГПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Заявити самовідвід від розгляду позовних матеріалів (вх. №2483/26 від 11.06.2026) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дата фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про покладення субсидіарної відповідальності.
Ухвала набрала законної сили 16.06.2026 та не підлягає оскарженню.
Суддя С.П. Желєзна