490/1654/20
н\п 6/490/139/2026
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2026 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва
В складі головуючого судді Чулуп О.С.
При секретарі судових засідань Правник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, -
В С Т А Н О В И В:
Заявник звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва із заявою в якій просить: визнати судовий наказ Центрального районного суду м. Миколаєва у справі №490/1654/20 від 23 квітня 2020 року відповідно до якого вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 всіх доходів Відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 16.03.2020 року і до досягнення дитиною повноліття таким, що не підлягає виконанню.
В обгрунтування заяви заявник вказує, що Центральний районний суд м. Миколаєва виніс судовий наказ у справі 490/1654/20 від 23 квітня 2020 року відповідно до якого вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 всіх доходів Відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 16.03.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
09 вересня 2020 року старшим державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Паралєвою Світланою Сергіївною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №62990445).
Заявник зазначає, що 20 листопада 2025 року Районний суд Вроцлава-Фабричної у Вроцлаві, ІІІ відділ у справах сім`ї та неповнолітніх виніс рішення справа №ІІІ RC 609/23 відповідно якого вирішив: «стягнути аліменти з відповідача ОСОБА_4 на користь малолітнього позивача ОСОБА_5 у розмірі по 1200 (одна тисяча двісті) злотих щомісяця, що підлягають сплаті законному представнику малолітнього позивача ОСОБА_6 до 15-го числа кожного місяця з законними відсотками у разі прострочення строку сплати кожної окремої частини, починаючи з 1 жовтня 2023 року, замість аліментів, встановлених судовим наказом, виданим суддею Центрального районного суду м. Миколаєва, справа 490/1654/20 від 23 квітня 2020 року, у розмірі 1/4 всіх доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину щомісяця».
У зв`язку з цим заявник звернувся до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві ПМУ МЮ (м. Одеса) із усною заявою про припинення стягнення аліментів, але йому було повідомлено, що виконавче провадження може бути припинене виключно на підставі судового рішення. За такого заявник змушений звернутись до суду із даною заявою.
Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені судом.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що вимоги заяви підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.04.2020 року Центральним районним судом м. Миколаєва видано судовий наказ за № 490/1654/20, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі частини всіх видів заробітку (доходів) боржника, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 16.03.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Постановою старшого державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиці (м. Одеса) Паралєвою С.С. відкрито виконавче провадження № 62990445 з примусового виконання судового наказу № 490/1654/20.
Судом досліджено рішення Районний суд Вроцлава-Фабричної у Вроцлаві від 20 листопада 2025 року (набрало законної сили 28 листопада 2025 року) яким стягнуто з відповідача ОСОБА_4 на користь малолітнього позивача ОСОБА_5 у розмірі по 1200 (одна тисяча двісті) злотих щомісяця, що підлягають сплаті законному представнику малолітнього позивача ОСОБА_6 до 15-го числа кожного місяця з законними відсотками у разі прострочення строку сплати кожної окремої частини, починаючи з 1 жовтня 2023 року, замість аліментів, встановлених судовим наказом, виданим суддею Центрального районного суду м. Миколаєва, справа 490/1654/20 від 23 квітня 2020 року, у розмірі 1/4 всіх доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину щомісяця».
Судом досліджено квитанції від 23.12.2025 року, від 15.01.2026 року, від 11.02.2026 року, від 13.03.2026 року, від 15.04.2026 року з яких вбачається, що заявник ОСОБА_1 перераховує щомісячно кошти в розмірі по 1200 злотих на рахунок ОСОБА_2 в якості сплати аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 173 ЦПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу
Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1, 2 статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
Як випливає із змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015, наведені в статті 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
Таким чином судом встановлено, що обов`язок заявника ОСОБА_1 по сплаті аліментів за судовим наказом 490/1654/20 припинився, оскільки рішенням Районного суду Вроцлава-Фабричної у Вроцлаві від 20 листопада 2025 року за позовом ОСОБА_2 також стягнуто з останнього аліменти. З вказаного рішення зокрема вбачається і зміну способу стягнення аліментів.
Судом також встановлено, що заявником виконується вищевказане рішення та щомісячно перераховуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 .
За такого суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання судового наказу № 490/1654/20 таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст. ст.259, 432 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Заяву - задовольнити.
Визнати судовий наказ по справі № 490/1654/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 всіх доходів ОСОБА_1 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 16.03.2020 року і до досягнення дитиною повноліття таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня його проголошення.
Суддя