Справа № 203/6197/26
Провадження № 2-н/0203/947/2026
УХВАЛА
15 червня 2026 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Казак С.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей з ОСОБА_2 ,-
ВСТАНОВИВ:
До Центрального районного суду міста Дніпра надійшла вищезазначена заява.
Згідно ч.ч.1,2 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Частиною 2 ст.161 ЦПК України встановлено, що особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу встановлені ст.163 ЦПҐК України.
Пунктом 8 ч.1 ст.165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно ч.2 ст.167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч.3 ст.19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Таким чином, наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суд у встановлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який особливою формою судового рішення.
Такий спрощений вид провадження застосовується у справах за вимогами, які мають очевидно достовірний характер та за відсутності спору.
З поданої заяви вбачається, що в останній заявником ОСОБА_1 поставлено питання про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) платника аліментів, посилаючись на те, що останній категорично та зухвало ухиляється від сплати аліментів на протязі тривалого часу.
Під час направлення судом запиту в порядку ч.7 ст.165 ЦПК України для становлення зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 та вирішення питання щодо підсудності даної справи, до Центрального районного суду міста Дніпра надійшла заява представника ОСОБА_2 , в якій зазначено, що останній категорично заперечує проти задоволення заяви, так як між сторонами на протязі декількох років після розірвання шлюбу існувала усна домовленість про розмір аліментів, які на постійній основі сплачуються ОСОБА_2 , на підтвердження чого долучено відповідні платіжні інструкції про перерахування коштів ОСОБА_2 на рахунок заявниці. Також зазначено, що за домовленістю із заявницею ОСОБА_2 на постійній основі несе додаткові витрати на дітей (наприклад на ліки, одяг, взуття). Крім ого, до недавнього часу діти проводили у батька час з вечора п`ятниці до обіду неділі щотижнево. На теперішній час заявниця забороняє йому бачитись з дітьми, внаслідок чого він вимушений звернутись до суду з позов про усунення відповідних перешкод.
З урахуванням наведеного, оскільки між сторонами наявний спір щодо участі у вихованні та утриманні дітей, заявлені вимоги не є безспірними, тому у видачі судового наказу слід відмовити на підставі п.8 ч.1 ст.165 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.160,161,165,167,258-260 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей з ОСОБА_2 .
Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.1 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.8 ч.1 ст.165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Також, у відповідності до ч.2 ст.161 ЦПК України заявник має право звернутися до суду з відповідними вимогами в спрощеному позовному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскарження учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя С.Ю.Казак