Справа № 462/4813/26
УХВАЛА
16 червня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в :
адвокат Фурман В.О. звернулася до Залізничного районного суду м. Львова, як представник Мандзія Н.В., із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Даний позов поданий до Залізничного районного суду м. Львова через підсистему «Електронний суд».
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 05.06.2026 року позов залишено без руху, вказано недоліки, які слід усунути та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 05.06.2026 року отримано стороною позивача у підсистемі «Електронний суд» 07.06.2026 року о 1:44 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.
Згідно з положеннями ст. 272 ЦПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
За змістом ч. 4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.44 ЦПК України).
08.06.2026 року Залізничним районним судом м. Львова зареєстровано заяву про усунення недоліків позову, до якої долучено ордер про надання правничої допомоги, у якому виправлено дату його видачі з 2028 року на 2026 рік, чим вказані недоліки усунуто частково, виходячи з такого.
Зі змісту ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 05.06.2026 року вбачається, що підставами залишення позову без руху є те, що стороною позивача до матеріалів позову додано ордер у письмовій копії якого є накладення текстів, а в електронній формі такий текст є вставленим з іншого документа, що позбавляє суд можливості роздруку ордера без накладання тексту та датою видачі даного ордера є 25 травня 2028 року, що є датою, яка не наступила, а тому такий ордер не є належним доказом наявності повноважень представника для звернення із даним позовом до суду.
Іншою підставою залишення позову без руху є те, що стороною позивача при зверненні до суду із позовною заявою не подано доказів реєстрації шлюбу між сторонами, а саме свідоцтва про шлюб, витягу з Державного реєстру актових станів про шлюб.
Так, в ухвалі суду від 05.06.2026 року вказано, щоу клопотанні про витребування витягу з Державного реєстру актових станів про шлюб, у порушення вимог ст. 84 ЦПК України, не зазначено, зокрема, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
При цьому суд звертав увагу позивача ОСОБА_1 та представника позивача - адвоката Фурман В.О., що відповідно до законодавства України особа, яка перебуває за межами України та є громадянином України не позбавлена можливості звернутися до консульства або дипломатичного представництва особисто або через представника, а також отримати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану на порталі Дія.
У задоволенні клопотання про витребування доказів ухвалою суду від 05.06.2026 року відмовлено.
Водночас, до заяви про усунення недоліків позову долучено ордер у письмовій копії якого є накладення текстів, а в електронній формі такий текст є вставленим з іншого документа, що позбавляє суд можливості роздруку ордера без накладання тексту з виправленою датою його видачі та не надано доказів реєстрації шлюбу між сторонами, а саме свідоцтва про шлюб, витягу з Державного реєстру актових станів про шлюб та клопотання про витребування таких доказів, яке б відповідало вимогам ст.84 ЦПК України.
Враховуючи наведене, станом на 16.06.2026 року стороною позивача вказані в ухвалі суду від 05.06.2026 року недоліки не усунуто, а тому суд приходить до переконання, що стороною позивача не усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заяви про продовження такого строку суду не подано.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
У зв`язку з тим, що позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки у встановлений строк, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
п о с т а н о в и в :
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбувважати неподаною та повернути позивачу.
Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку та строки передбачені ст.354, 355 ЦПК України.
Суддя: Бориславський Ю.Л.